Могила сотника Модеста Семирозума втрачена

Розшуки місця поховання одного з командирів бою під Крутами 1918 року сотника Армії УНР Модеста Семирозума (1888—1975) дозволили з’ясувати, що могила в Голландії не збереглася.

Про це повідомив історик Юрій Юзич у "Фейсбуці" з посиланням на співзасновника Нідерландської фундації "Тарас Шевченко" Джона Стінена, який займався пошуками місця поховання.

Йому вдалося з'ясувати, що Модест Семирозум із другою дружиною Магдаленою ван дер Кляй та донькою від першого шлюбу Людмилою (1921—1984) проживали в Гаазі з 1968 року й до його смерті 20 жовтня 1975 року.

Семирозума поховали в загальній могилі (тобто, разом з іншими людьми) 23 жовтня на загальному цвинтарі Новий Ейкендуйнен Гааги. Як правило, загальні могили існують впродовж 10 років і після того ліквідовуються. Оскільки тіло сотника Семирозума за цей час не перепоховали, його могила втрачена.

Докладно про Модеста Семирозума читайте тут:

Модест Семирозум — забутий командир бою під Крутами

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.