Спецпроект

Голокост в "Інстаграмі". Блог від імені 13-річної єврейки розповідає про 1944 рік

У її "сторіс" — відео з облав на євреїв, солдати Вермахту на вулицях, кінохроніка виступів Гітлера і селфі з нашитими зірками Давида на одязі. Вона — єврейська дівчинка Єва Хейман, яка веде щоденник у часи Голокосту так, ніби "Інстаграм" існував під час Другої світової війни.

Екаунт Eva Stories, який розповідає історію реальної 13-річної єврейки, запустив ізраїльський мультимільйонер Маті Кохаві разом із донькою Майєю, пише БЖ.

Справжня Єва Хейман жила в Угорщині та вела щоденник, у якому описала останні місяці свого життя до загибелі в концтаборі Аушвіц у 1944 році. Дописи в "Інстаграмі" створено на основі її записів.

За словами Маті Кохаві, таким способом він хотів по-новому підійти до збереження історичної пам’яті про Голокост.

На сторінці Єви немає найпоширенішого "інстаграмного" вмісту – фотографій і тексту в основній стрічці. Натомість її оповідь ведеться через "сторіс" — короткі відео англійською мовою, субтитровані івритом, які за датами відповідають записам Єви у щоденнику.

"Я знову пишу з гетто..."

До речі, зйомки проекту відбувалися в Україні, переважно у Львові, а виробництво здійснив український продакшн Colorfilm. Загальна вартість проекту склала 5 мільйонів доларів.

"Ми привезли до Львова танк, військові машини і мотоцикли, 150 реконструкторів німецької армії, розвісили штандарти, збудували гетто і зняли художній фільм, заснвоаний на реальних подіях, який розповідає про життя дівчинки на початку Голокосту в Угорщині у форматі insta stories. Кампанію в соціальних мережах, спрямовану на те, щоб розповісти молодим ізраїльтянам про Голокост підтримав особисто прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаніягу", — повідомив художник-постановник Володимир Череміс.

 "Тепер Енні в гетто. Мама каже, що нацисти хочуть зібрати євреїв в одному місці. Скоро вони прийдуть по нас"

Стартував проект 1 травня. Цього дня в Ізраїлі відзначають День катастрофи і героїзму євреїв Європи та Північної Африки.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.