Учені знайшли голову доісторичного звіра з неушкодженим мозком. ФОТО

Відірвану голову першого відомого плейстоценового вовка викопали в Абийському улусі на півночі Республіки Саха (Якутія) в Росії.

Її знайшов місцевий житель Павло Єфімов улітку 2018 року на березі р. Тірехтях, що є притокою р. Індигірка, повідомляє видання «The Siberian Times».

Вовк був дорослим у віці від 2-х до 5-ти років на момент смерті. Його ікла та хутро, подібне до хутра мамонта, збереглися неушкоджені у вічній мерзлоті.

 

Голова вовка з четвертинного періоду мала в довжину 40 см. Це половина тулуба сучасних вовків (від 66 86 cм)

Японські науковці оцінюють вік голови в понад 40 тисяч років. Учені Шведського музею природничої історії збираються дослідити ДНК цього хижака плейстоценового періоду.

 
Абийський улус Якутії, де знайшли голову
The Siberian Times

«Це унікальне відкриття перших відомих решток дорослого плейстоценового вовка, у яких збережені тканини. Ми порівняємо його зі сучансими вовками, щоб зрозуміти, як розвивався цей вид та реконструювати його зовнішній вигляд», — сказав представник Академії наук Республіки Саха Альберт Протопопов.

 
Голова плейстоценового вовка на знімку комп'ютерної томографії
the siberian times
 
Голова плейстоценового вовка на знімку комп'ютерної томографії

Вражаючу знахідку представили в Токіо, Японія, під час відкриття виставки шерстистих мамонтів, організованої японськими і якутськими вченими. Окрім вовка, вони представили бездоганно збережене тіло дитинчати печерного лева.

«Їхні м’язи, органи та мозок у доброму стані, — сказала професор палеонтології та медицини Школи медицини Університету Дзікей (Токіо) Наокі Судзукі, яка вивчала рештки комп’ютерною томографією. — Ми хочемо визначити їхні фізичні спроможності та екологію, порівнюючи їх із сьогоднішніми левами та вовками».

 
Тіло дитинчати печерного лева, якому дали ім'я Спартак 
 
Науковці поміщають левеня в сканер

Дитинча печерного лева, яку назвали Спартаком, має 40 см в довжину та важить біля 800 г. на думку науковців, левеня померло невдовзі після народження.

ДОВІДКА:

Плейстоцен — одна з епох четвертинного періоду, яка почалася 2, 588 мільйона років тому і закінчилася 11,7 тисяч років тому. У Євразії характеризувалася багатством тваринного світу, представленого, зокрема: шерстистими мамонтами і носорогами, печерними львами, дикими конями, бізонами, ведмедями тощо.

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...