Шматок ампірного фасаду будинку у Львові ледь не впав на людину. ФОТО

Сьогодні, 11 червня, у центрі Львова відірвався фрагмент консолі на фасаді історичної будівлі. Уламок скульптури ледь не зачепив людину.

Фрагментом була рука скульптури атланта, який тримає балкон, разом із металевою конструкцією. Уламок упав біля кіоску з кавою за кілька сантиметрів від жінки, передає ІА "Гал-Інфо".

 

Житловий будинок, біля якого сталася подія, розташований на проспекті Свободи 1/3. Це колишній  будинок Кредитного земельного товариства у стилі ампір. Частково реконструйований архітектором Яном Шульцом. Відомо, що в 1853-1855 роках тут мешкав австрійський архікнязь Карл Людвіг.

 

Фасади прикрашені орнаментальними та фігуративними барельєфними композиціями на теми грецької міфології. На рівні другого поверху розкріповок виступають балкони, які підтримують колони доричного ордеру та консолі у вигляді атлантів.

На архітектуру будівлі повпливала віденська архітектура початку ХІХ століття. Ампірний декор його головного фасаду вважається одним із найпишніших у Львові.

 

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.