Перший територіальний відділ УІНП з'явився в Харкові

Український інститут національної пам'яті тепер має перше регіональне представництво - Північно-східний територіальний відділ. Його очолила Марія Тахтаулова.

Марія Тахтаулова - кандидат історичних наук, координатор громадської ініціативи «Харківська топонімічна група», брала активну участь у декомунізації в Харкові. 

 

Північно-східний територіальний відділ охоплює Чернігівську, Сумську, Харківську, Полтавську та Луганську області.

«Майже три роки небайдужі харків'яни і не тільки рухали ідею створення територіальних представництв УІНП до її втілення. Я призначена керівником Північно-східного відділу. Попереду дуже багато роботи. Від пошуку місця для офісу до пошуку партнерів і проектів. Я впевнена, що у цьому зможу покладатися на однодумців українського Харкова», - поділилася Марія Тахтаулова.  

Планується створення п'яти регіональних філій УІНП, які охоплять усі області України: окрім Харкова ще й у Дніпрі, Вінниці, Одесі та Львові. Рішення про створення територіальних представництв Інституту ухвалив Кабінет Міністрів на засіданні 3 жовтня 2018 року.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.