Перші сцени фільму «Інший Франко» вже знімають у Києві. ФОТО

У Києві розпочалися зйомки історичної біографічної драми «Інший Франко». В основі сюжету – історія молодшого сина письменника Івана Франка – співзасновника Пласту, авіатора Української Галицької армії, згодом депутата Верховної Ради УРСР, який загинув під час перших днів німецько-радянської війни, імовірно від рук НКВД.

Знімальним майданчиком картини став один із павільйонів заводу «Кузня на Рибальському», повідомляє «Детектор медіа».

Головні ролі Петра Франка та його дружини Ольги виконують, відповідно, актор В’ячеслав Довженко (відомий за фільмами «Кіборги», «Свінгери», «Будинок “Слово”») акторка Надія Левченко (Івано-Франківський академічний музично-драматичний театр імені Івана Франка, знімалася в телесеріалі «Черговий лікар»). Роль товариша Франка-молодшого виконає режисер Ахтем Сеїтаблаєв («Кіборги», «Хайтарма», «Чужа молитва» та ін.), а доньку сина Каменяра – Ірина Кудашова (серіал «Школа»). 

 
Детектор медіа
 
ДЕТЕКТОР МЕДІА

«Постать Петра Франка – таємнича. Для багатьох. Хоча саме з історичної точки зору він був дуже важливим для нас. Творець армії на Західній Україні та її авіації, він був хіміком і викладачем, військовим і політиком, започаткував “Пласт”, перекладав і писав. Тобто якщо люди з Розстріляного Відродження – це вже пам’ятники, то Петро Франко – пам'ять не відроджена, бо, певно, комусь було вигідно, щоб його постать зам’яли в історії»,  говорить В'ячеслав Довженко.

90-хвилинний фільм «Інший Франко» виграв конкурс Міністерства культури України 2018 року під робочою назвою «Третій син Каменяра». Бюджет складає понад 30 мільйонів гривень. Режисером фільму є Ігор Висневський, для якого ця стрічка стане повнометражним дебютом.

Після Києва зйомки фільму «Інший Франко» пройдуть у Львові, а прокат планують на другу половину 2020 року.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.