Книгу «Степан Бандера» презентували в Івано-Франківську. ФОТО

Сьогодні, 12 червня в Івано-Франківську історик та громадський діяч Микола Посівнич презентував книгу — «Степан Бандера».

У виданні зібрані матеріали про навчання, студентські роки, вподобання, особисте життя та формування Бандери як політичного громадського лідера, інформує Бліц-Інфо.

За словами автора, книга — це 20-річний доробок. У ній можна знайти не лише відомі факти, але й маловідому інформацію.

 
Микола Посівнич

«Цікавим фактом було те, що Бандера змалку мав підприємницький хист. Він був організатором продажу кави у Львові, робив покази фільмів. З іншого боку організовував репетиторські курси, тобто навчав дітей математики, бо добре знався у точних науках. Також він був спортсменом і музикантом. Організовував спортивні змагання, був їх учасником. Через створення цікавих забав влаштовував своє політичне громадське життя», — ділиться Посівнич.

 

Також історик додав, що Степан Бандера вмів організовувати навколо себе молодих та успішних людей. Опинившись в тюрмі, діяч і надалі продовжував розвивати організацію. На заміну собі він обирав ще цікавіших людей.

 
Микола Посівнич та Ярослав Коретчук

У свою чергу, історик, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук наголосив, що знання з книги можна використовувати під час різноманітних екскурсій, адже інформація тут подана у легкій формі.

«Такий формат видання є більш доступним, адже інші книги часто спрямовані для наукового кола та складніші у сприйнятті, а ця подана в легкій формі. Сьогодні інтерес до постаті не зникає. Книга Миколи Посівнича — ще один крок до того, щоб суспільство більше дізналось про особистість Бандери та змогло зробити певні висновки для себе і, можливо, позбулось радянських міфів», — зауважив Коретчук.

Читайте також:

Дружин Бандери і Шухевича зобразили на банках згущеного молока

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.