Спецпроект

IV конкурс ім. Володимира Маняка і Лідії Коваленко запрошує до участі дослідників Голодомору

У фокусі цьогорічного IV Міждисциплінарного конкурсу наукових і мистецьких робіт ім. Володимира Маняка і Лідії Коваленко – індивідуальні та родинні історії епохи Голодомору, а також сенси і способи пам’ятання минулого.

Спеціальна тема Конкурсу 2019 року – «Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу: історія, пам’ять, уроки на майбутнє».

Організатори очікують від конкурсантів демонстрації ґрунтовних знань у царині голодоморних студій та неформального підходу у пошуку відповіді на ключове питання: як наші знання про Голодомор можуть допомогти нам краще зрозуміти сьогодення і стати сильнішими в особистісній реалізації, обстоюванні принципів демократії та прав людини.

 

Номінації Конкурсу:

• Найкращі дослідницькі та мистецькі роботи учнів закладів загальної середньої освіти, з підномінаціями: кращі роботи учнів 5-8 класів; кращі роботи учнів 9-11 класів.

• Найкращі методичні розробки уроку/лекції та мистецькі роботи вчителів закладів загальної середньої освіти/викладачів закладів вищої освіти.

• Найкращі наукові та мистецькі роботи студентів, аспірантів, науковців (віком до 35 років).

Нагороди переможцям:

• У кожній із номінацій/підномінацій – по шість переможців, із врученням відповідно дипломів 1-го, 2-го, 3-го ступенів та грошової винагороди відповідно 5 тис. грн., 3 тис. грн., 2 тис. грн.

• Додатково у кожній із номінацій/підномінацій 10 робіт, із врученням заохочувального диплому та грошової винагороди в розмірі 1000 грн.

• Переможці Конкурсу по усіх номінаціях/підномінаціях, які здобули 1-е, 2-е, 3-є місця, запрошуватимуться до столиці України м. Києва на урочисту церемонію нагородження.

• Для всіх конкурсантів – електронні Дипломи учасників (за додатковим зверненням до Організаторів).

На Конкурс подаються лише оригінальні, раніше неопубліковані/неоприлюднені наукові та мистецькі роботи.

Наукові та мистецькі роботи приймаються на Конкурс до 1 листопада, підведення підсумків, оголошення переможців – до 10 листопада, нагородження переможців – останній тиждень листопада 2019 року.

Конкурсні роботи просимо надсилати:

• Поштою (виключно для творів образотворчого мистецтва): 02068, м. Київ, а/с 74, із позначенням «ІV Міжнародний міждисциплінарний конкурс – 2019».

• Електронною поштою (відповідно до номінацій):

Найкращі роботи учнів: konkurs.mk.2019school@gmail.com

Найкращі роботи вчителів: konkurs.mk.2019teacher@gmail.com

Найкращі роботи молодих науковців: konkurs.mk.2019scholar@gmail.com

Деталі – в Положенні про конкурс та за тел.: + 38 (099) 203 21 76, e-mail: konkurs.manyaka.kovalenko@gmail.com

ДОВІДКА:

На зламі 1980-х–1990-х років, коли «офіційна історична наука» все ще перебувала під контролем комуністичної влади, роль руйнівників політико-ідеологічних міфів і виборювачів історичної правди значною мірою перебрали на себе письменники, журналісти і публіцисти.

Подружжя літераторів – Лідія Коваленко (1936–1993) і Володимир Маняк (1934–1992) цілком присвятили себе реалізації масштабного проекту збирання усних свідчень та розгортанню дослідів з історії Великого голоду 1932–1933 років і досягли в цій справі визначних успіхів.

З пошаною і в пам’ять про них щорічно проводиться міжнародний міждисциплінарний конкурс наукових і мистецьких робіт, мета якого – активізація наукової, творчої діяльності школярів і молоді у прагненнях розвивати свої знання в царині голодоморних та геноцидних студій, збереження пам’яті про голод-геноцид 1932–1933 років та формування на цій основі поваги до прав людини і гуманістичних цінностей.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці