Благодійник подарував "Тюрмі на Лонцького" пропагандистські матеріали УПА. ФОТО

Національному музеєві-меморіалу "Тюрма на Лонцького" у Львові небайдужий меценат подарував повстанські дереворити та агітаційні матеріали, які він викупив на Інтернет-аукціоні.

Про це інформує Гал-інфо. За словами зберігача фондів музею Віктора Сеницького, це перший такий артефакт, який потрапив до музею.

ʺНам і раніше до музею передавали артефакти, які були родинними реліквіями та мали історичне значення, належали повстанцям чи репресованим, а тут досить неочікуваний для музею подарунок. На жаль, ми не знаємо їх точного місця походження, можливо це Тернопільська область. Ймовірно, знахідка була зроблена скарбошукачами, так званими ʺчорними археологамиʺ, які могли виявити архів УПА і частину речей із нього, як от листівки та дереворити, продати на аукціоні. Чоловік викупив ці речі та передав нам. Це дійсно шляхетний вчинок!ʺ, – сказав Сеницький.

 

Передані артефакти – це фрагменти дереворитів (графюр по дереву), які слугували кліше для створення листівок пропагандистського характеру. На цих фрагментах можна відчитати гасла УПА та ОУН, які стосуються боротьби проти радянського окупаційного режиму.

ʺМи бачимо лише частини, можливо ці фрагменти від різних дереворитів. Написи дзеркальні, адже на дереворит накладали фарбу і у такий спосіб робили відтиск переносячи написи на папірʺ, - сказав Віктор Сеницький.

 

Науковцям складно точно визначити датування артефактів, адже через брак супровідних матеріалів про це складно говорити.

ʺМожливо це друга половина 40-х років. Складно сказати, бо контекст знахідки втрачений через роботу ʺчорних археологівʺ. Можливо інші документи, які були в архівах вказали б нам на датування. На жаль, конкретики ми не маємо. Можна лише стверджувати, що це дуже цінний артефакт. Як правило, трапляються лише документи зроблені з допомогою дереворитів, але я не пригадую щоб траплялися самі дереворитиʺ, - розповів Віктор Сеницький.

 

Також до музею передали й агітки, які закликають ігнорувати вибори та не підтримувати окупаційну владу.

 

На агітках добре читаються написи: ʺСмерть Сталіну і його зграїʺ, ʺГаньба тим, які добровільно підуть до виборівʺ. ʺНе підемо голосувати за тюрми та заслання, за визиск та грабунок, за колгоспи, нужду і голодʺ.

ʺПро які вибори йдеться? На Західній Україні того періоду відбувалося декілька виборів. Приблизно можна орієнтуватися на виборчий процес 1946 року, хоч було й ще декілька виборів. Таким чином повстанці агітували населення не ходити на вибори організовані окупаційною владою, аби її не легітимізувати. Радянська влада могла у такий спосіб показувати, що населення їх підтримує, що приєднання, а по факту окупація, Західної України було добровільним. Вибори створювали ілюзію, що  все відбувається за законом, а ті хто не під

 

тримують окупантів – це вороги та заколотникиʺ, - пояснив науковець.

Як зазначив у коментарі Гал-інфо генеральний директор музею-меморіалу ʺТюрма на Лонцькогоʺ Руслан Забілий, насправді така знахідка є унікальною.

ʺНе знаю як щодо інших музеїв, але раніше, зокрема нам, виконані кліше на дереві, тобто дереворити, ніколи не траплялися. Можливо у фондах ГДА СБУ щось таке зберігається серед конфіскованих у повстанців речей. Кожна така знахідка є унікальною. Ми будемо це досліджувати та вивчати. Зараз головне це зберегти і законсервувати. Якщо ці речі виявлені на території Тернопільщини, то в архівних документах нам цікаво знайти паперові відбитки цих кліше, які розповсюджувалися серед населенняʺ, - сказав Руслан Забілий.

 
На запитання чи міг це робити відомий повстанський художник-графік Ніл Хасевич, який славиться своїми дереворитами, Руслан Забілий сказав, що це було б сміливим припущенням, але однозначно стверджувати зараз науковці не беруться.

ʺНаразі можна точно сказати, що це дійсно робив митець. Це не лише вирізьблені літери, але це й малюнок з чіткими деталями. Ймовірно виконані дереворити на липі. Ці знахідки відреставрують і законсервують, а далі ми зберігатимемо їх у фондах музею та використовуватимемо у музейній експозиціїʺ, - сказав Руслан Забілий.

 

Як розповіла реставратор музею Олена Папевська, для початку дереворити потрібно очистити від пилу та бруду, а потім законсервувати, щоб фрагменти не розсипалися.

ʺЗагалом реставрація усіх фрагментів займе близько місяця. Все залежить від того, як поведе себе деревинаʺ, - наголосила Олена Папевська.

Нагадаємо, документи КГБ про повернення кримських татар на Батьківщину стали доступні онлайн

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці