У Львові просять МВС передати приміщення монастирського комплексу

Мерія вболіває за долю монастирського комплексу на вул. Кривоноса, 1 та лобіює передачу цих приміщень Церкві Блаженного Климентія Шептицького.

У зв’язку з цим було скеровано низку листів до Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та до Першого віце-прем'єр-міністр Степана Кубіва. Зі свого боку мерія виділяє кошти для проведення реставраційно-відновлювальних робіт для відновлення святині, пише Гал-Інфо.

 

«У центральній частині Львова, на вул. Кривоноса, 1, знаходиться унікальна пам’ятка сакральної архітектури ХVІІ століття — монастирський комплекс з Храмом священомученика Климентія Шептицького Української Греко-Католицької Церкви.

Упродовж останніх років Львівська міська рада провела низку ремонтно-реставраційних заходів для відновлення святині. На території, прилеглій до монастирського комплексу, розробляється концепція створення історико-культурного музею, присвяченого Революції Гідності.

Окрім цього, зараз ведуться активні роботи з будівництва Меморіалу Небесній Сотні, який плануємо відкрити у серпні 2019 року.

Однак два поверхи монастирського комплексу, а також прилеглу територію сьогодні використовує Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України.

У зв’язку з цим звертаємося до Вас з проханням посприяти передачі зазначених приміщень Церкві Блаженного Климентія Шептицького, а також передати місту земельну ділянку поруч для створення музею в пам'ять про Героїв Небесної Сотні.

Львівська міська рада готова запропонувати Львівському державному університету внутрішніх справ МВС України навзамін земельні ділянки на вул. Під Голоском та в районі вул. Миколайчука, передбачених містобудівною документацією для будівництва", — йдеться в останньому листі до Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Міністерство внутрішніх справ України надіслало відповідь що «будівлі, приміщення та прилегла територія, що розташована за адресою: вул. Кривоноса, 1, м. Львів, становлять невід’ємну частину ліцензійних вимог провадження освітньої діяльності Львівським державним університетом внутрішніх справ». Тому пропозиції щодо передачі приміщень не підтримує.

Довідково. Торік з міського бюджету Львова було виділено більше 4 млн. грн для проведення реставраційних робіт зі заміни даху храму бл. Климента Шептицького (колишній костел св. Казимира).

Роботи повністю були завершені у 2018 році. Цього року за міські кошти буде виготовлено проектно-кошторисну документацію і розпочнуться роботи з реставрації фасадів храму.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.