Спецпроект

У Бундестазі відреагували на петицію про визнання Голодомору геноцидом українців

Секретаріат петиційної комісії Бундестагу надіслав офіційну відповідь щодо петиції про визнання Німеччиною Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. За кілька місяців петиційна комісія голосуватиме щодо винесення питання визнання Німеччиною Голодомору на розгляд Бундестагу.

Про це у Facebook повідомила ініціаторка збору підписів під петицією до Бундестагу про Голодомор Наталія Ткачук, передає УНН.

 

“Щойно одержала офіційну відповідь від секретаріату петиційної комісії Бундестагу щодо нашої петиції про визнання Німеччиною Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців”, — написала вона.

Ткачук нагадала, що за місяць вдалося зібрати понад 73 тис. підписів.

“Коротко скажу щодо подальших кроків. Секретаріат петиційної комісії повідомляє, що наразі готується пропозиції до рішення петиційної комісії.

По суті йдеться про те, що за кілька місяців (вочевидь, після парламентських канікул) петиційна комісія голосуватиме за те, виносити питання визнання Німеччиною Голодомору на розгляд Бундестагу чи ні”, — зазначила Наталія.

З її слів, у складі петиційної комісії 28 депутатів. Ткачук закликала звертатись до них листом, дзвінком в офіс, під час зустрічі в окрузі. Вона також закликала поширювати брошури про Голодомор німецькою мовою серед знайомих тощо.

Убити одного, щоб врятувати мільйони. Атентат Миколи Лемика

21 жовтня виповнюється 85 років з дня, коли український юнак Микола Лемик зробив постріл в обороні мільйонів. У 1933 році, коли на Великій Україні лютував Голодомор організований радянською владою, він здійснив атентат на начальника канцелярії радянського консульства у Львові Олексія Майлова.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

"Невидима рука" олігархії. Кому англійці мають бути вдячні за "Велику хартію вольностей"

Ніхто не може бути покараний інакше, аніж за рішенням суду. Податки мають стягуватися лише за згодою тих, хто їх сплачує. Депутат повинен бути захищений від переслідувань з політичних міркувань. Все це ще в 1215 році було зафіксовано у "Великій хартії вольностей".