На аукціоні продали револьвер з якого, імовірно, застрелився Ван Гог

19 червня на аукціоні в Парижі за ‎€162 500 продали револьвер, з якого, імовірно, отримав смертельне поранення художник Вінсент Ван Гог.

Про це пише The Бабель із посиланням на Thе Art Newspaper.

 

Ім'я покупця не називають. Початкову ціну організатори встановили в діапазоні від 40 до 60 тисяч.

Зброю виставила на торги Режин Тагліана, чиї батьки у 1952 році купили будинок, де провів останні тижні життя Ван Гог. Вважається, що їм, у свою чергу, револьвер передав фермер, який знайшов його в полі, де 27 липня 1890 року Ван Гог застрелився.

Аукціонний дім указує, що багато деталей — калібр, рік випуску, місце, де знайшли револьвер, та інше, дозволяють досить впевнено говорити, що йдеться саме про ту зброю, з якої застрелився всесвітньо відомий художник, проте точно встановити це не можливо.

Як відомо, у липні 1890 рок, Вінсент Ван Гог, вийшовши на прогулянку з матеріалами для малювання, вистрілив собі в серце з револьвера, проте куля пройшла нижче.

Завдяки цьому він самостійно дістався до номера готелю, де жив. Через 29 годин після поранення художник помер від втрати крові (о 1:30 ночі 29 липня 1890 року).

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?