АНОНС: Лекція «Доба модерних героїв: поховання, перепоховання та пам’ять»

22 червня Національному музеї Тараса Шевченка відбудеться лекція Сергія Єкельчика "Доба модерних героїв: поховання, перепоховання та пам’ять в Україні ХІХ-ХХІ ст.".

Лекція буде присвячена ролі перепоховань у виробленні модерної політичної культури та національної пам’яті. Перепоховання видатних українців розглядатимуться у ширшому світовому контексті та у зв’язку із розвитком сучасних ідеологій.

 

Епоха війн і революцій ХХ ст. змінила практики поховання, перепоховання та коммеморації — і запровадила нове розуміння героїзму. Доповідач також запропонує слухачам замислитися над тим, які постаті з української історії заслуговують на перепоховання і чому саме.

Сергій Єкельчик – професор історії та славістики Університету Вікторії (Канада) , президент Канадської асоціації українознавців. Автор 6 книг з модерної історії України, серед яких праця "Історія України. Становлення сучасної нації", яка перекладена п’ятьма мовами. Нова книга автора "Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни" отримала нагороду найкращої книжки дворіччя від Американської асоціації українознавства.



Лекція відбувається в рамках виставки "Перепоховання=перетворення"

22 червня, субота, 16.00 

Місце: Національний музей Тараса Шевченка

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка

Вхід на подію за музейним квитком.

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».