АНОНС: Прес-конференція «Таємні архіви радянських спецслужб переїдуть до спеціального Архіву»

Щоб гарантувати вільний доступ до відомостей про минуле країни, Український інститут національної пам’яті створює свій Галузевий державний архів.

На прес-конференції можна буде ознайомитися із приміщенням, куди з часом переїдуть усі архіви радянських спецслужб, повідомляє УІНП.

 

Згідно реформи декомунізації, до Архіву перевезуть матеріали репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму за 1917-1991 роки. Відтак буде забезпечено сталий відкритий доступ до цих документів.

Наразі ці документи зберігаються у Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Міністерстві внутрішніх справ, Національній поліції, Національній гвардії, Міністерстві оборони, Державній прикордонній службі, органах прокуратури та судах. Однак робота з історичними матеріалами є невластивою для правоохоронців та силовиків.

Спершу приміщення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті планується реконструювати. Наступний етап — фізичне переміщення архівних документів.

Кабінет Міністрів України передав Українському інституту національної пам’яті приміщення площею понад 11 тисяч кв.метрів у Києві (вул. Пухівська, 7, корпус № 5). Тут облаштують Архів Інституту національної пам’яті.

У презентації візьмуть участь:

Степан Кубів – перший віце-прем'єр-міністр України;

Володимир В'ятрович – голова Українського інституту національної пам'яті;

Ігор Кулик – директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті;

Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву СБУ.

Час: 24 червня, понеділок, 12.00

Місце: вул. Пухівська, 7 (корпус № 5), м. Київ

(для журналістів – об 11:00 трансфер від Українського інституту національної пам’яті, вул. Липська, 16).

Прохання для журналістів акредитуватися за формою.

Акредитація триває до 16.00, п’ятниці, 21 червня. З собою потрібно мати паспорт.

Контакт: (044) 290-80-17, Наталка Позняк-Хоменко

Довідка:

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.

5 червня 2019 року Кабінет міністрів України виділив для цього у Києві приміщення площею понад 11 тисяч кв. метрів.

Сталий доступ до архівних матеріалів репресивних органів гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка вважає можливість об'єктивно вивчати власну історію невід'ємною ознакою демократії.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.