У Латвії ввели штрафи за носіння нацистської і радянської форми

Під забороною також виявилася символіка СРСР і Третього Райху.

Латвійський парламент затвердив заборону на публічну демонстрацію символіки радянського та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів і носіння військової форми СРСР і нацистської Німеччини, повідомляє «ДТ» із посиланням на Delfi.

 

У четвер, 20 червня, Сейм у другому читанні затвердив зміни до законодавства, яким вводяться штрафи за носіння форми НКВД, СС, Червоної армії, Вермахту та інших формувань Радянського Союзу і Третього Райху.

Аналогічний заборона поширюється на публічну демонстрацію нацистської свастики, знаків СС, серпа і молота, червоної п'ятикутної зірки та іншої державної і партійної символіки, прапорів і гербів СРСР та гітлерівської Німеччини, виконання та відтворення їх гімнів.

За порушення заборони передбачені штрафи до 700 євро для фізичних осіб і до 7100 євро для юридичних осіб.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.