Іспанські археологи розкопали саркофаг доби Давнього Риму. ФОТО, ВІДЕО

Археологи, які проводили розкопки в історичному центрі Гранади (Іспанія), несподівано виявили свинцевий саркофаг часів Стародавнього Риму.

Про це повідомляє "Апостроф" із посиланням на The History Blog.

Дослідники займалися розкопками під сучасною спорудою поруч із собором Гранади, яка була побудована після того, як будівлю XIV століття в 1938 році знесли.

За доби емірів Гранади династії Насридів (1228-1492) це був склад, який використовувався генуезькими торговцями для зберігання шовку й цукру. Після Реконкісти будівлю перетворили на тюрму. Занепалу в'язницю знесли в останній рік Другої Іспанської республіки. 

Тому, коли почалися розкопки, археологи очікували знайти артефакти часів середньовіччя. Археологічні дослідження проводили перед підземними будівельними роботами, відповідно до вимог закону. Учені знайшли кілька незначних останків епохи емірів, які не мають особливого значення, і вирішили спуститися трохи глибше, перш ніж розкопки закінчаться.

 

У парі метрів від поверхні під плитою з брудного пісковика, вони виявили могилу. Коли плиту зняли, головний археолог Анхель Родрігес був приголомшений, побачивши свинцевий саркофаг.

Родрігес вважає, що саркофаг датується ІІ або ІІІ століттям н. е., коли свинцеві саркофаги були не зовсім типовими. В Андалусії вони були дорогими і важкодоступними, оскільки промисловість існувала тільки в Кордові, на відстані понад 200 кілометрів.

"Кордова - єдине місце, де роблять свинцеві саркофаги", - пояснює Родрігес.

Свинцевий саркофаг важить від 300 до 350 кг і має ті ж розміри, що й класична труна: 1,97 метра в довжину і 40 сантиметрів заввишки. Він трохи ширший в головах (56 сантиметрів), ніж у ногах (36 сантиметрів). При першому огляді Родрігес підкреслив, що немає ніяких ознак написів, але додав, що "в ньому все ще багато глини і піску" і "ми побачимо, коли ми його очистимо".

Найімовірніше, саркофаг належав заможній людині, оскільки свинцеві саркофаги були надзвичайно дорогими навіть у тих місцях, де їх виробляли на місці. Центр Гранади у ІІ і ІІІ століттях був ще сільською місцевістю за межами римського міста. Район Альбайсін був центром скромного римського поселення, де й кладовища не було.

За повідомленнями, ще один свинцевий саркофаг знайшли робітники в цьому районі в 1902 році, але до того, як археологи змогли туди дістатися, він був розграбований. Можливо, берег річки мав якесь похоронне значення для жителів римського поселення.

Зараз саркофаг очищують в Археологічному музеї Гранади. Дослідники вирішують, у який спосіб  відкрити труну так, що завдати їй найменше шкоди.

Оскільки свинець дуже добре зберігає свій вміст, можливо, в саркофазі залишилися людські останки чи навіть текстиль, який проливає нове світло на похоронну практику Римської Гранади.

Нагадаємо, в с. Суботові під Іллінською церквою знайшли підземний склеп, який може виявитися місцем поховання гетьмана Богдана Хмельницького та його сина.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.