Іспанські археологи розкопали саркофаг доби Давнього Риму. ФОТО, ВІДЕО

Археологи, які проводили розкопки в історичному центрі Гранади (Іспанія), несподівано виявили свинцевий саркофаг часів Стародавнього Риму.

Про це повідомляє "Апостроф" із посиланням на The History Blog.

Дослідники займалися розкопками під сучасною спорудою поруч із собором Гранади, яка була побудована після того, як будівлю XIV століття в 1938 році знесли.

За доби емірів Гранади династії Насридів (1228-1492) це був склад, який використовувався генуезькими торговцями для зберігання шовку й цукру. Після Реконкісти будівлю перетворили на тюрму. Занепалу в'язницю знесли в останній рік Другої Іспанської республіки. 

Тому, коли почалися розкопки, археологи очікували знайти артефакти часів середньовіччя. Археологічні дослідження проводили перед підземними будівельними роботами, відповідно до вимог закону. Учені знайшли кілька незначних останків епохи емірів, які не мають особливого значення, і вирішили спуститися трохи глибше, перш ніж розкопки закінчаться.

 

У парі метрів від поверхні під плитою з брудного пісковика, вони виявили могилу. Коли плиту зняли, головний археолог Анхель Родрігес був приголомшений, побачивши свинцевий саркофаг.

Родрігес вважає, що саркофаг датується ІІ або ІІІ століттям н. е., коли свинцеві саркофаги були не зовсім типовими. В Андалусії вони були дорогими і важкодоступними, оскільки промисловість існувала тільки в Кордові, на відстані понад 200 кілометрів.

"Кордова - єдине місце, де роблять свинцеві саркофаги", - пояснює Родрігес.

Свинцевий саркофаг важить від 300 до 350 кг і має ті ж розміри, що й класична труна: 1,97 метра в довжину і 40 сантиметрів заввишки. Він трохи ширший в головах (56 сантиметрів), ніж у ногах (36 сантиметрів). При першому огляді Родрігес підкреслив, що немає ніяких ознак написів, але додав, що "в ньому все ще багато глини і піску" і "ми побачимо, коли ми його очистимо".

Найімовірніше, саркофаг належав заможній людині, оскільки свинцеві саркофаги були надзвичайно дорогими навіть у тих місцях, де їх виробляли на місці. Центр Гранади у ІІ і ІІІ століттях був ще сільською місцевістю за межами римського міста. Район Альбайсін був центром скромного римського поселення, де й кладовища не було.

За повідомленнями, ще один свинцевий саркофаг знайшли робітники в цьому районі в 1902 році, але до того, як археологи змогли туди дістатися, він був розграбований. Можливо, берег річки мав якесь похоронне значення для жителів римського поселення.

Зараз саркофаг очищують в Археологічному музеї Гранади. Дослідники вирішують, у який спосіб  відкрити труну так, що завдати їй найменше шкоди.

Оскільки свинець дуже добре зберігає свій вміст, можливо, в саркофазі залишилися людські останки чи навіть текстиль, який проливає нове світло на похоронну практику Римської Гранади.

Нагадаємо, в с. Суботові під Іллінською церквою знайшли підземний склеп, який може виявитися місцем поховання гетьмана Богдана Хмельницького та його сина.

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».