УІНП просить до ГПУ відкрити провадження через проспект Жукова в Харкові

Український інститут національної пам’яті звернувся до генерального прокурора України Юрія Луценка з проханням відреагувати на рішення Харківської міської ради повернути проспекту Григоренка імені Жукова.

Про це йдеться в листі за підписом голови УІНП Володимира В’ятровича до Генпрокуратури, який є цитує UA: Харків.

В УІНП просять провести перевірку викладених у листі обставин, пов’язаних із прийняттям Харківською міськрадою рішення щодо присвоєння імені Жукова проспекту у Харкові, та «в установленому порядку порушити кримінальне провадження за ст. 436-1 Кримінального кодексу за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму».  

«Згідно з нормами чинного законодавства присвоєння імені Георгія Жукова будь-якому об’єкту топоніміки населеного пункту на території України заборонено, з огляду на таке. Порядок присвоєння вулицям, площам, проспектам, бульварам, скверам, провулкам та іншим об’єктам топоніміки імен фізичних осіб регулюється Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій». […] Частиною шостою статті 3 прямо «забороняється присвоювати юридичним особам та об’єктам права власності імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури)….», — вказано у листі.

Георгій Жуков, зазначають в Інституті, обіймав посади заступника народного комісара оборони СРСР, першого заступника народного комісара оборони СРСР, заступника міністра збройних сил СРСР, першого заступника міністра оборони СРСР та міністра оборони СРСР.

«Таким чином, Георгій Жуков є особою, яка обіймала керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР. Винятки, передбачені частиною шостою статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», стосуються виключно «розвитку української науки та культури», а також «пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або розвитком української науки та культури», — стверджують в УІНП.

В Українському інституті національної пам’яті також посилаються на рішення судів у Житомирі та Запоріжжі, які підтвердили законність перейменування об’єктів топоніміки, названих на честь Жукова.

«З метою захисту інтересів держави просимо органи прокуратури звернутися до адміністративного суду із позовом до Харківської міської ради про визнання зазначеного вище рішення протиправним та його скасування», — сказано у листі УІНП до ГПУ.

Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка 19 червня. 20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради. Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк. 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.