Рід Шептицьких сягав XIII століття. Історики знайшли втрачені генеалогічні документи

Генеалогічні таблиці родини Шептицьких знайшли історики в ході збору експонатів для Музею родини Шептицьких. Вважалося, що документи в 1939 році знищили більшовики.

Генеалогічні таблиці знайшли у фондах Національної бібліотеки імені Вернадського, пише Інформаційний ресурс Української греко-католицької церкви. Їх упорядкував батько Андрея і Климентія Шептицьких – Ян Кантій Шептицький.

Документи простежують лінію роду Шептицьких до 1284 року – часів Галицько-Волинського Королівства. Підтверджують також спорідненість Шептицьких із королівськими домами Італії, Іспанії, Португалії та королем Речі Посполитої Яном ІІІ Собеським.

 
фото: іван матковський
 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ

Також знайшлася грамота про надання у 1871 році імператором Францом-Йосифом І графського титулу Шептицьким і надання родинного герба.

 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ
 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ

«Незабаром презентуватимемо матеріали всім охочим зі своїми коментарями», – каже львівський науковець, дослідник біографії блаженного Климентія Шептицького д-р Іван Матковський.

Музей родини Шептицьких планується відкрити у Львові на базі парафії Блаженного священномученика Климентія Шептицького.

Як повідомлялося, в Центральному державному історичному архіві у Львові знайли неопублікований заповіт митрополита Андрея Шептицького.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?