Інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення суду по проспектах Бандери і Шухевича у Києві

Український інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва про перейменування двох проспектів на честь Степана Бандери та Романа Шухевича як тільки отримає повний текст рішення.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

“Перейменування цих проспектів у Києві відбулося за встановленою законодавством процедурою. Питання розглядалось комісією з найменувань при міському голові, постійними комісіями Київради, відбулося громадське обговорення, проголосували депутати. Відтак ми будемо оскаржувати дане рішення суду та загалом протидіяти будь-яким іншим можливим спробам реваншу проросійських сил в Україні”, - говорить Аліна Шпак, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті.

На їх думку, внесок Степана Бандери, очільника Організації українських націоналістів, та Романа Шухевича, головнокомандувача Української повстанської армії, в боротьбу за державність і незалежність України був визначальним, а тому їх імена обов’язково мають бути увічнені в назвах вулиць столиці.

 
Аліна Шпак
хроніки любарта

Нагадаємо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича проголосувала в червні 2017 року.

Згідно із законодавством, держава має сприяти увічненню пам’яті про борців за незалежність України у XX столітті у назвах об’єктів топоніміки населених пунктів. Степан Бандера і Роман Шухевич належать до цієї категорії осіб. Про це йдеться у Законі України “Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті”.

Як стало відомо ввечері 25 червня, cуд частково задовольнив позовні вимоги двох громадських організацій, скасувавши рішення Київради про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича.

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.