Поліція відкрила провадження через повалення погруддя Жукова в Харкові

Українська поліція порушила кримінальне провадження через повалення погруддя маршала СРСР Георгія Жукова в Харкові.

Національна поліція відкрила кримінальне провадження в зв'язку з подіями під час пікетування об'єднавчого з'їзду партії "Довіряй справам", що пройшов у Харкові в неділю, 2 червня, повідомляє «Німецька хвиля».

 

"Під час пікетування з'їзду політичної партії група громадян знесла пам'ятник (бюст маршала СРСР Георгія Жукова. - Ред.) на проспекті Петра Григоренка та розпилила сльозогінний газ у натовп...

Троє співробітників поліції, які несли службу і забезпечували правопорядок біля пам'ятника, отримали хімічний опік очей і були доставлені в лікарню", - повідомив відділ комунікацій Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Кримінальне провадження порушено за статтями про хуліганство та погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за санкціями статей передбачає до 5 років позбавлення волі.

Нагадуємо, що 2 червня група активістів, які пікетували з'їзд партії "Довіряй справам", влаштували "коридор ганьби" для учасників з'їзду, а також знесли бюст Жукову, який перебував у декількох сотнях метрів від місця проведення партз'їзду.

Міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що пам'ятник буде відновлений найближчим часом за рахунок коштів благодійного фонду народного депутата Віталія Хомутинника "Відродження".

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками