АНОНС: У Києві стартує масштабний дводенний історичний форум

Форум «Історик і Кліо в академічному, публічному та медійному просторах до 100-річчя з дня народження О. Пріцака, І. Лисяка-Рудницького та 120-річчя з дня народження О. Оглобина» проводиться з нагоди ювілеїв визначних українських вчених-істориків.

Про це повідомляє Український інстутут національної пам'яті.

 

Форум покликаний актуалізувати спадщину українських істориків, а також сприяти приверненню уваги держави і суспільства до здобутків української історичної науки та піднесенню її ролі та авторитету.

Під час Форуму обговорюватимуться різні питання непростого українського минулого, а також їх репрезентації сучасними істориками та політиками. Спеціальні дискусії заходу присвячені різним підходам у вивченні історії Русі, козацтва, Українській революції 1917 – 1921 років, імперського та радянського минулого, а також пам’яті про світові війни тощо.

Поміж іншим учасники Форуму звернуть увагу й на співіснування академічної й популярної історії, та можливість участі історика в сучасних політичних процесах й інформаційних війнах.

Серед учасників Форуму – провідні українські вчені-історики з різних міст України та з-за кордону, а також журналісти та громадські діячі. За два дні роботи буде виголошено понад 40 доповідей на 11 панельних дискусіях. Усі зацікавлені зможуть відвідати тематичну лекцію, а також взяти участь у майстер-класі «Як писати при минуле популярно».

Захід організовує Український інститут національної пам'яті разом із Інститутом історії України, Інститутом української археографії та джерелознавства ім. Михайла Грушевського, Інститутом українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України, історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, проектом «Лікбез: історичний фронт» та Національним заповідником «Софія Київська»

Час: Засідання Форуму проходитимуть 5–6 червня 2019 року в Національному заповіднику «Софія Київська».

Місце: вхід через В’їздну браму (вул. Володимирська, 24) за попередньою реєстрацією.

Журналістам потрібно пред’явити посвідчення на вході.

Програма Форуму за посиланням.

Довідково:

Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році» від 18 грудня 2018 року № 2654-VIII до переліку пам'ятних дат на 2019 рік включено:

7 квітня – 100 років з дня народження Омеляна Пріцака (1919-2006), історика, сходознавця, філолога, джерелознавця, професора Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновника й першого директора Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту сходознавства НАН України. О. Пріцак ? автор понад 1000 наукових праць з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України.

27 жовтня ? 100 років з дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984), історика, політолога, публіциста, члена НТШ та УВАН, одного із засновників Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті, автора близько 200 наукових праць з новітньої історії України, формування модерної української нації та української політичної думки.

6 грудня ? 120 років з дня народження Олександра Оглоблина (1899-1992), історика, архівіста, професора, засновника і голова Українського історичного товариства і президент Української Вільної академії наук у США, автора близько 700 публікацій, у т. ч. 30 книг, дослідницький доробок якого охоплює ключові періоди української історії.

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».