На Вінниччині відкриють музеї царя Інесмея та вина й виноградарства

У місті Ямпіль, що на Вінниччині, у серпні відкриють два нових музеї – сарматського царя Інесмея та вина й виноградарства.

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Туризм для нас є одним із пріоритетів розвитку району, і тому ми скористалися можливостями українсько-молдовського проекту, одним із заходів якого було створення двох нових музеїв, – царя Інесмея та вина й виноградарства.

Ремонт приміщень ми вже зробили, а зараз починаємо працювати над наповненням експозицій. Сподіваємося, у серпні зможемо відкрити обидва заклади", – повідомила перший заступник голови Ямпільської РДА Людмила Майорова.

За її словами, формувати експозиції музеїв ямпільчанам допомагають фахівці Вінницького обласного краєзнавчого музею. Зокрема, в музеї вина й виноградарства будуть відображені багаті традиції цієї місцевості з вирощування та переробки винограду.

А базою для створення музею царя Інесмея стануть результати сенсаційної знахідки вінницьких археологів 80-х років минулого століття поблизу села Пороги Ямпільського району.

Там відкопали поховання із золотим скарбом сарматського царя Інесмея, який у 80-ті роки першого століття після Р.Х. був співправителем Ольвії.

Обидва музеї створюються з нуля. Половину фінансування ремонту приміщень забезпечив районний бюджет, решта – грантові кошти. Загалом, йдеться про інвестиції в культурно-туристичну інфраструктуру у понад 500 тис. грн.

Музеї розташуються в середмісті Ямполя, вони матимуть статус об’єктів районної комунальної власності.

Куруватиме їхню роботу районний туристично-інформаційний центр, який наразі також створюється у місті.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?