Суд Амстердама 16 липня оголосить рішення щодо скіфського золота – Мін'юст

Апеляційний суд Амстердама 16 липня оголосить рішення у справі щодо повернення Україні скіфського золота, що експонувалося перед анексією Росією Криму в музеї Алларда Пірсона в столицi Нiдерландiв.

Про це повідомляє "Європейська правда".

 
Фото: "Забута спадщина"

"Рішення Апеляційного суду Амстердаму стосовно повернення "скіфського золота" в Україну буде оголошене 16 липня 2019 року. Тож чекаємо на рішення", – йдеться в повідомленні Міністерства юстиції України.

Нагадуємо, 14 грудня 2016 року суд Амстердама вирішив повернути Україні скіфське золото, яке на час анексії Криму перебувало на експозиції в голландському музеї.

Судді вирішили, що золото залишиться у музеї Пірсона ще протягом трьох місяців – часу, відведеного на апеляцію. Ще до вердикту обидві сторони заявляли про наміри оскаржити рішення, якщо воно буде не на їхню користь.

Суд також постановив, що Україна має компенсувати витрати на зберігання колекції музею Алларда Пірсона в Амстердамі.

У січні 2017 року кримські музеї почали процес оскарження рішення суду Амстердама.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?