АНОНС: Лекція "Історія появи дитячих майданчиків в Україні"

У Львові пройде лекція Валентини Шевченко "Прибрати з вулиць!" або Історія появи дитячих майданчиків в Україні".

Про це повідомляє Центр міської історії.

 

Спеціально відведені території для активного відпочинку дітей з’явилися у середині ХІХ ст. Їхню появу визначили три ключові фактори: розвиток психолого-педагогічних знань, зумовлена індустріальною революцією стрімка урбанізація, формування модерного способу міського життя.

Щоб якось упорядкувати і контролювати дозвілля наймолодших містян, влада та громадськість намагалися прибрати їх з вулиць, відділити від "світу розпусти", безхатченків, злочинців, жебраків, "поганого товариства", забезпечивши певні умови для фізичного і духовного розвитку.

Зусиллями органів місцевого самоврядування, громадських організацій, окремих осіб у великих містах Західної Європи і Північної Америки було облаштовано дитячі пісочниці, сади і майданчики.

У 1887 р. подібна ідея виникла в Одесі, де впродовж п’яти наступних років було створено Дитячий сад у центральній частині міста, дитячий майданчик у Дюківському саду та арену для шкільних ігор в Олександрівському парку.

Ці публічні простори для дітей стали першими в Російській імперії. Після багатьох схвальних відгуків у періодичній пресі ними зацікавилися в інших великих містах.

Іноді в Одесу приїжджали спеціально для того, щоб безпосередньо ознайомитися з функціюванням садів і майданчиків для ігор. Згодом подібні простори з’явилися в Києві, Москві, Петербурзі, Харкові та інших містах.

У межах лекції буде розглянуто кілька тематичних блоків: 1) від ідеї до реалізації – хто, чому і як; 2) організація, функціонування та правила користування; 3) гендер та ексклюзія на дитячому майданчику модерного міста.

Лектор. Валентина Шевченко працює в Інституті історії України НАН України. Її кандидатська дисертація була присвячена розвиткові банкірської діяльності на території Південної України у ХІХ – на початку ХХ ст.

Нині у фокусі наукових зацікавлень дослідниці знаходиться процес творення публічного простору міст України в період формування індустріального суспільства.

Час: 12 червня 2019, середа, 18.30

Місце: Центр міської історії, вул. Академіка Богомольця, 6, м. Львів

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.