Спецпроект

Родичі Дональда Трампа профінансували меморіал утікачам із єврейського гетто в Білорусі. ФОТО

Меморіальну стіну в пам’ять про євреїв—утікачів з гетто відкрили в Новогрудку в Білорусі 8 липня. Більшу частину фінансування надав батько зятя президента США Дональда Трампа Чарльз Кушнер.

На урочисту церемонію відкриття прибуло біля 150 осіб, у тому числі представники радника й зятя Трампа Джареда Кушнера, міністр закордонних справ Республіки Білорусь Володимир Макей і посол Великої Британії в Білорусі Фіонна Гібб, повідомляє Tut.by.

Меморіал спроектував скульптор Георгій Заборський. Таблички на стіні містять імена всіх 250 євреїв, які втекли з гетто. Ті, хто врятувався, позначені пройомами, крізь які видно ліс, тих, хто втечу не пережив, символізують цеглини, які застрягли в стіні.

Поруч – відновлений підземний хід. Стіна розташована на території Новогрудського ПТУ, поруч із ним – Музей єврейського Опору, який створили в уцілілому бараці гетто.

Нащадки учасників єврейського партизанського загону братів Бєльських, де знайшла притулок частина утікачів, розповіли історію втечі з Новогрудоцького гетто.

 
Зіновій Бєльський, нащадок організаторів партизанського загону, який прийняв утікачів з гетто

Гетто виникло в 1942 році, коли німецькі окупанти зігнали єврейське населення містечка Новогрудка (Гродненська область Білорусі) в бараки трудового табору на околиці.

Для втечі мешканці гетто за три місяці прорили 250-метровий тунель. Копали руками і ложками.

«Землю виносили в кишенях, ховали на горищі, будували подвійні стіни й засипали порожнечі, зсипали в неробочий колодязь. Людям пощастило: німці не заходили в бараки – там були бруд, неприємний запах і антисанітарія. Охоронці просто гидували», – говорить Тамара Вершицька, директор Новогрудського музею.

 
Голова МЗС РБ Володимир Макей (у центрі)

Ідея прорити тунель виникла в травні 1943 року після чергового розстрілу євреїв. Тунель укріпили дошками, провели електрику, зробили повітроводи й сигналізацію. Урешті-решт, 26 вересня в’язні вчинили втечу.

З-поміж 7 тисяч євреїв з гетто вдалося втекти біля 250. Частина з них долучилася до загону Бєльських, частина загинула. 119 євреїв вжили, доля ще 35 невідома.

 

Серед утікачів був і дідусь зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера – Зейдель. Його дружину Хіну й старшу доньку Естер німці розстріляли. Чоловік рятував ще трьох дітей – Раю, Лею і сина Хоню.

«Мама і її сестра змогли врятуватися. А Хоня загубив окуляр, розгубився і побіг після виходу з тунелю в інший бік. На жаль, німці його розстріляли. Потім дідусь і його доньки перебували в загоні Бєльських», – розповідає Хелен Зеліг, донька Леї Кушнер.

Лея, Рая і Зейдель після Другої світової війни емігрували до Америки.

 

Один із чотирьох братів Бєльських, Арон, теж приїхав на відкриття. Під час війни йому було 12 років і в загоні він виконував функції зв’язкового.

«Нашим головним завданням було врятувати людей. Один із моїх братів казав: краще врятувати 10 єврейських жінок, ніж убити одного німця», – говорить Арон, якому зараз 93 роки.

Партизанський загін братів Бєльських виник спонтанно через бажання врятувати себе і родину. Проте поступово загін розростався і став налічувати біля 700 осіб. Брати Бєльські приймали до себе всіх: і чоловіків, і жінок, і літніх людей, і інвалідів. Базувалася партизанська громада в глухому масиві Налібоцької пущі.

Озброєння загону було або трофейне, або надане радянськими чи польськими партизанами.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.