Дослідники з України, Німеччини та США в Більському городищі знайшли артефакти залізного віку. ФОТО

Археологи V Міжнародної літньої польової археологічної школи дослідили 18 поховань раннього залізного віку на Полтавщині. Знахідками дослідників стали уламки посуду, прикраси та рідкісна мушля каурі.

Дослідження проводили на території Більського городища (Котелевський район Полтавської області) з 17 червня по 5 липня 40 археологів і волонтерів з Києва, Харкова, Дніпра, Черкас, Полтавщини, Донеччини й навіть Німеччини та США, повідомляє сайт історико-культурного заповідника "Більськ".

Керівником школи був к. і. н. Денис Гречко, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАНУ.

 
історико-культурний заповідник "Більськ"

В урочищі Барвінкова гора на території ґрунтового могильника епохи раннього залізного віку археологи виявили та дослідили 18 поховань (1 — чоловіче, решта — жіночі та дитячі), а також 7 господарських ям.

 
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Серед знайдених артефактів – уламки глиняного ліпного посуду та античних амфор, бронзові сережки, імпортне склопастове намисто, рідкісна мушля каурі.

 
Уламки амфори з розкопок
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"
 
Мушля каурі. Такі мушлі в давнину використовувалися як платіжний засіб, зокрема у Київській Русі в XII–XIV століттях
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"
 
Античне склопастове намисто
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Також учасники Школи розвідали територію Більського городища й заклали розкоп на скіфському могильнику в урочищі Безодня, щоб перевірити дані геомагнітної зйомки. Тут учасники дослідження змогли опанувати георадарну зйомку землі та знімали об'єкти культурної спадщини з квадрокоптера, за допомогою тахеометра й нівеліра.

 
Бронзова сережка
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Міжнародна літня польова археологічна школа заснована 2015 року історико-культурним заповідником "Більськ" спільно з Інститутом археології НАН України та Спілкою археологів України.

Вона об’єднує професійних археологів та шанувальників древньої історії з усієї України та близького зарубіжжя.

Мушля каурі

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.