Дослідники з України, Німеччини та США в Більському городищі знайшли артефакти залізного віку. ФОТО

Археологи V Міжнародної літньої польової археологічної школи дослідили 18 поховань раннього залізного віку на Полтавщині. Знахідками дослідників стали уламки посуду, прикраси та рідкісна мушля каурі.

Дослідження проводили на території Більського городища (Котелевський район Полтавської області) з 17 червня по 5 липня 40 археологів і волонтерів з Києва, Харкова, Дніпра, Черкас, Полтавщини, Донеччини й навіть Німеччини та США, повідомляє сайт історико-культурного заповідника "Більськ".

Керівником школи був к. і. н. Денис Гречко, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАНУ.

 
історико-культурний заповідник "Більськ"

В урочищі Барвінкова гора на території ґрунтового могильника епохи раннього залізного віку археологи виявили та дослідили 18 поховань (1 — чоловіче, решта — жіночі та дитячі), а також 7 господарських ям.

 
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Серед знайдених артефактів – уламки глиняного ліпного посуду та античних амфор, бронзові сережки, імпортне склопастове намисто, рідкісна мушля каурі.

 
Уламки амфори з розкопок
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"
 
Мушля каурі. Такі мушлі в давнину використовувалися як платіжний засіб, зокрема у Київській Русі в XII–XIV століттях
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"
 
Античне склопастове намисто
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Також учасники Школи розвідали територію Більського городища й заклали розкоп на скіфському могильнику в урочищі Безодня, щоб перевірити дані геомагнітної зйомки. Тут учасники дослідження змогли опанувати георадарну зйомку землі та знімали об'єкти культурної спадщини з квадрокоптера, за допомогою тахеометра й нівеліра.

 
Бронзова сережка
ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК "БІЛЬСЬК"

Міжнародна літня польова археологічна школа заснована 2015 року історико-культурним заповідником "Більськ" спільно з Інститутом археології НАН України та Спілкою археологів України.

Вона об’єднує професійних археологів та шанувальників древньої історії з усієї України та близького зарубіжжя.

Мушля каурі

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб