Спецпроект

Марш правих у пам'ять про Волинь у Вроцлаві заборонили через українофобію

Міська влада польського міста Вроцлава зупинила марш націоналістів через антиукраїнські гасла і розпалювання ненависті.

Про це повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на Gazeta Wyborcza.

Націоналісти організували мітинг, приурочивши його до національного Дня пам'яті жертв Волинської трагедії 11 липня (офіційно - "Дня пам'яті жертв геноциду, вчиненому українськими націоналістами на Волині в 1943-1944 роках").

У запрошенні на акцію відкрито писали, що вона матє на меті "вшанування чоловіків і жінок, молодих і старих поляків, яких не вбила і не вивезла до Сибіру радянська влада, а яких вбили українці під час кривавої неділі".

 
Ульраправі у Вроцлаві під час акції в пам'ять про польських жертв Волині
Krzysztof Ćwik

Марш проходив під схожими гаслами, а тому не минуло й години після початку, як адміністрація міста акцію перервала.

"О 19:45 збори Яцека Мендляра і Романа Зеліньского [організатори маршу — ІП] було розпущено представником міста. Розпуску передувало два попередження організаторам і учасникам. Причиною було розпалювання ненависті на ґрунті національності та релігії", — повідомив у "Фейсбуці" віце-голова Міської ради Вроцлава Бартоломей Чонжинський.

Яцек Мендляр назвав рішення міської влади "антипольським скандалом і шовінізмом по відношенню до поляків"

Як повідомлялося, президент Польщі Анджей Дуда попросив у президента України Володимира Зеленського дозволу на ексгумацію тіл польських жертв польсько-українського конфлікту в Західній Україні.

Посольство України в Польщі вшанувало пам’ять жертв польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб