Архів СБУ та Історичний архів державної безпеки Угорщини уклали договір про співпрацю

Українські та угорські архіви, що зберігають документи комуністичних спецслужб, домовилися про спільну роботу та уклали відповідний договір у Будапешті.

Про це повідомляє Пресцентр СБУ.

 
Фото: СБУ

Представники Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Історичного архіву державної безпеки Угорщини обговорили перші спільні кроки.

Необхідність кращого розуміння спільної новітньої історії України та Угорщини, а особливо історії комуністичних тоталітарних і авторитарних режимів XX ст., є двостороннім інтересом дослідників та архівістів не тільки обох країн, але й усіх, хто займається історією минулого століття.

«Комуністичні спецслужби співпрацювали між собою, творячи простір несвободи, тож логічно, що тепер українці й угорці будуть досліджувати цю історію також і в міжнародному контексті», – зазначив директор Архіву СБУ Андрій Когут.

Під час зустрічі сторони обмінялися збірниками документів про аварію на Чорнобильській АЕС, які були видані обома архівами, що засвідчило спільність інтересів установ.

Угода з угорським Історичним архівом стане важливим доповненням до співпраці, яка уже багато років триває з польськими та чеськими архівними установами, які зберігають документи комуністичних спецслужб.

Публікації історичних документів щодо політичних репресій українського та угорського народів, обмін важливими документами для дослідників обох країн будуть у фокусі майбутніх спільних проектів.

Співпраця між Галузевим державним архівом СБУ та Історичним архівом державної безпеки Угорщини стане важливим елементом культурної дипломатії між країнами-сусідами.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?