Архів СБУ та Історичний архів державної безпеки Угорщини уклали договір про співпрацю

Українські та угорські архіви, що зберігають документи комуністичних спецслужб, домовилися про спільну роботу та уклали відповідний договір у Будапешті.

Про це повідомляє Пресцентр СБУ.

 
Фото: СБУ

Представники Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Історичного архіву державної безпеки Угорщини обговорили перші спільні кроки.

Необхідність кращого розуміння спільної новітньої історії України та Угорщини, а особливо історії комуністичних тоталітарних і авторитарних режимів XX ст., є двостороннім інтересом дослідників та архівістів не тільки обох країн, але й усіх, хто займається історією минулого століття.

«Комуністичні спецслужби співпрацювали між собою, творячи простір несвободи, тож логічно, що тепер українці й угорці будуть досліджувати цю історію також і в міжнародному контексті», – зазначив директор Архіву СБУ Андрій Когут.

Під час зустрічі сторони обмінялися збірниками документів про аварію на Чорнобильській АЕС, які були видані обома архівами, що засвідчило спільність інтересів установ.

Угода з угорським Історичним архівом стане важливим доповненням до співпраці, яка уже багато років триває з польськими та чеськими архівними установами, які зберігають документи комуністичних спецслужб.

Публікації історичних документів щодо політичних репресій українського та угорського народів, обмін важливими документами для дослідників обох країн будуть у фокусі майбутніх спільних проектів.

Співпраця між Галузевим державним архівом СБУ та Історичним архівом державної безпеки Угорщини стане важливим елементом культурної дипломатії між країнами-сусідами.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.