Генпрокуратура відреагувала на встановлення погруддя Жукову у Харкові

Генеральна прокуратура України зреагувала на звернення Українського інституту національної пам’яті щодо встановлення погруддя Жукову у Харкові. Матеріали справи скеровані у прокуратуру Харківської області для розгляду і порушення кримінального провадження.

Про це йдеться на сторінці УІНП.

 

«Звернення направлено до прокуратури Харківської області, якій доручено організувати розгляд викладених доводів згідно з вимогами чинного законодавства та повідомити про результати у встановлений законом строк», - йдеться в листі Генеральної прокуратури.

Нагадуємо, що Український інститут національної пам’яті скерував листа до Генеральної прокуратури України та Національної поліції через встановлення пам’ятника радянському маршалу Георгію Жукову у Харкові 11 липня 2019 року.

Інститут просить перевірити обставини встановлення у м. Харків 11 липня 2019 р. пам’ятника, присвяченого Георгію Жукову, порушити кримінальне провадження, забезпечити в межах компетенції проведення розслідування зазначених обставин та притягнення винних осіб до відповідальності.

Також Інститут просить звернутися до адміністративного суду із позовом до Харківської міської ради та її виконавчих органів про зобов’язання демонтувати зазначений пам’ятник як такий, що є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?