Суд відправив під нічний домашній арешт заступника голови Укрдержархіву Бондарчука

Також підозрюваний зобов'язаний носити електронний браслет і здати закордонний паспорт.

Про це повідомляє канал «112».

 

Солом'янський районний суд Києва обрав для заступника голови Державної архівної служби Ігоря Бондарчука, підозрюваного у вимаганні 10 тис. доларів хабара, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з носінням електронного браслета.

Зазначається, що прокуратура наполягала на цілодобовому домашному арешті з носінням браслета, однак браслет для Бондарчука поки не знайшли.

Також суд зобов'язав Бондарчука здати паспорт для виїзду за кордон.

Нагадуємо, що слідство у справі Бондарчука встановило, що чиновник в обмін на 10 тис. доларів неправомірної вигоди пообіцяв сприяти у працевлаштуванні особи до Фонду державного майна України.

Згодом сторони домовилися про зменшення вартості "послуги" до 9,8 тис. доларів. У НАБУ уточнили, що гроші передавалися двома частинами. Під час отримання другого – у розмірі 4,8 тис. доларів – чиновника викрили "на гарячому" і затримали.

Крім того, з березня 2018 року детективи НАБУ і прокурори САП здійснювали ще одне досудове розслідування, в межах якого в діях заступника голови Укрдержархіву встановили інше правопорушення, підслідне НАБУ: внесення до е-декларації за 2016 рік завідомо недостовірних відомостей.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?