Шевченко як самурай. В Україні знімають повнометражний вестерн

Тривають зйомки фільму "Тарас Шевченко: перший самурай", в якому поет рубає катаною, володіє навичками рукопашного бою та стрільби двома пістолетами.

За жанром це буде художній бойовик-вестерн, ідеться в репортажі видання TheБабель.

Для режисера Романа Перфільєва це другий фільм після його стрічки жахів "Лиса гора" і перший, який фінансує держава.

За сценарієм, дія відбувається у ХІХ столітті. Наркодилер-антигерой Яромир конфліктує з Тарасом Шевченком через його кохану Марію, і на цьому зав'язується сюжет.

 
Актор Роман Луцький в образі Шевченка
Ігор Єфімов / theБабель

Зйомки проходять у селах Пирогів та Підгірці під Києвом та в Чигирині на Черкащині.

Акторський склад цілеспрямовано підбирали так, щоб це були "нові обличчя" в кіно, надаючи перевагу акторам театру.

Головну роль – Тараса Шевченка – виконує Роман Луцький. Роль коханої Тараса Марії дісталася Катерині Слюсар (Дніпро). Головного "поганця" Яромира грає Андрій Малинович (Тернопіль).

 
Актори Роман Луцький і Сергій Стрельников в ролях Тараса Шевченка і його друга-японця Акайо
Ігор Єфімов / theБабель

"У школі в мене було тільки одне уявлення про Шевченка. Набурмосений, огрядний. Звісно, дітям зовсім не цікава така подача канонічного образу. Час це змінювати", — говорить Луцький.

На конкурсі фільмів патріотичної тематики Держкіно у 2018 році фільм посів перше місце і отримав 80% державного фінансування від Міністерства культури. Це 19,6 мільйона грн з 24,5 мільйонів.

За словами продюсера Юрія Мінзянова, більшість коштів поглинають костюми й організація каскадерських номерів.

Прем'єра планується на 5 березня 2020 року.

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.