Війна ідолів. У Нікітському ботанічному саду місце римської богині займе Ленін

Бронзову статую богині Флори в Нікітському ботанічному саду в Криму збираються демонтувати. На її місце встановлять мармуровий бюст Володимира Леніна.

Зробити таку перестановку ухвалив окупаційний суд Криму, повідомляють "Крим. Реали".

Скільптуру Флори ботанічний сад отримав у подарунок на свій 200-річний ювілей у 2012 році.

"Тоді її встановили на честь двохсотріччя саду, приїжджали всі керівники України і Автономної Республіки Крим, усі були задоволені. Але вчена рада тоді забула викреслити з реєстру пам'ятників культурної спадщини бюст Леніна. А з приходом Росії у 2014 році всі дані реєстру передали в тому ж вигляді, і вийшло, що сад самовільно демонтував пам'ятник культурної спадщини. Хоча ми його нікуди не викинули, він стоїть за 200 метрів від скульптури Флори коло будівлі музею саду, поруч із погруддям Молотову, якй з 1937 року займав місце, куди в в 1957 році встановили Леніна", — розповів Андрій Паштетський, заступник директора Нікітського ботанічного саду.

 
Пам'ятник Флорі - давньоримській богині квітів і весни

Керівництво ботанічного саду змушене виконати судове рішення

"Апеляційний суд залишив у силі перше рішення суду, тому ми не можемо не виконувати його вимоги. Зрузуміло, що нам доведеться понести певні витрати — пам'ятник Флорі бронзовий, а бюст Леніна — мармуровий. Важать вони чимало, плюс, до постамента немає під'їзду для будівельної техніки. У скільки нам обійдеться відновлення "історичної справделивості" я поки навіть не можу сказати. Але Флору ми обов'язково встановимо в якому-небудь мальовничому місці саду", — пояснив Паштетський.

Одним із ініціаторів повернення бюста Леніна на місце богині був голова ялтинського віділення Комуністичної партії Російської Федерації, депутат Ялтинської міськради Іван Павличенко.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.