Допоможіть облаштувати пивницю в Музеї Франка у Львові. СПИСОК

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка у Львові шукає побутові предмети доби Франка. У підвалі своєї будівлі музейники хочуть облаштувати пивницю, як це робили містяни у ХІХ – початку ХХ століття.

Речі, які шукає музеї, мають бути автентичними і відноситися до періоду життя Івана Франка (1856-1916) або принаймні "австрійських" чи "польських" часів початку ХХ століття, повідомляє "Музейний простір".

"Певен, що ви, поважні ґазди й ґаздині, також робите порядки не тільки в покоях своїх затишних домівок, але й на стрихах і в підвалах. І часом знаходите старі речі, якими вже ніколи не користуватиметеся, бо вони з ужиткових предметів перетворилися... на музейні експонати! А таким експонатам місце де? Правильно, в музеї!", — написали на сторінці Музею у "Фейсбуці".

У музеї нагадали, що у віллі, де міститься музей, є підвали, в яких родина Франків тримала дрова, вугілля, господарський та спортивний реманент, банки із закрутками, бутлі з домашніми наливками тощо.

Там і збираються облаштувати нову експозицію, яка відтворюватиме пивницю тих часів.

Коли радянська влада створювала музей Франка як ідеологічний інструмент, усі банки та бутлі Ольги Франко повикидали, частину інструментів забрали двірники сусідніх будинків, де селилися працівники органів держбезпеки та партфункціонери.


Передусім музей потребує таких предметів:

  1. Стелажі (полиці).
  2. На полицях – скляні вироби: бутлі для вина, настоянок; пляшки.
  3. Плетені кошики для зберігання овочів та фруктів: картоплі, моркви, буряків, яблук, грушок.
  4. Садово-господарські знаряддя: граблі, мотика, лопата.
  5. Дерев'яні ящики для зберігання вугілля, дрова.
  6. Гасова лампа.
  7. Дерев'яні діжки.
  8. Корито (ночви) і дошка для ручного прання ("маґлівниця").
  9. Клітка з сіном (для крілика).
  10. Столярний реманент: пилка, молоток, рубанок, цвяхи.
  11. Санчата.

Хто може допомогти цими предметами, прохання звертатися просто до Музею (вул. Івана Франка, 150/152) або на сторінку Дім Франка - Franko House у FB. Чи навпростець до директора - Богдан Тихолоз (Bohdan Tykholoz)

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.