Шпигунські пристрасті навколо ЧАЕС. Вийшов трейлер російського серіалу "Чорнобиль"

На Youtube виклали неофіційний трейлер російського серіалу "Чорнобиль". На відміну від однойменного серіалу телеканалу HBO, в основі сюжету лежить протиборство американського шпигуна і радянського контррозвідника.

Трейлер з'явився 24 липня на каналі актора Ігоря Петренка, який зіграв у стрічці головну роль. Щоправда, вже незабаром трейлер прибрали, але інтернет-користувачі встигли зберегти й поширити копії ролику, повідомляє Бі-Бі-Сі Україна.

Прибрали відео імовірно тому, що його не анонсували ані студія Amalgama, яка займається виробництвом серіалу, ані телеканал "НТВ", який має його показати.

Раніше режисер серіалу Олексій Мурадов заявляв, що стрічка розповість про те, "що насправді тоді трапилось".

"Ідея фільму з'явилася ще п'ять років тому. Наша історія охопить декілька періодів: за кілька годин до вибуху, сам вибух і кілька місяців після нього. Ми достатньо детально розповімо, що трапилося. Про людські долі в першу чергу. У проекті буде багато драматичних і трагічних ліній", - розповідав Мурадов.

З його слів, "існує теорія, згідно з якою американці проникли на Чорнобильську станцію".

Зйомки розпочалися в Білорусі близько року тому.

Події стрічки охоплюють період від квітня по грудень 1986 року.

Як видно з трейлеру, актор Ігор Петренко грає працівника контррозвідки КДБ Андрія Ніколаєва, який має проблеми в особистому житті.

Йому протистоїть Альберт Ленц, агент американської спецслужби. Його зіграв актор Дмитро Ульянов.

"Ленц - працівник ЦРУ, був засланий у Чорнобильську зону, щоб вести там диверсійну роботу. Але потрапивши на місце АЕС, він побачив дещо, що змінює його світогляд повністю", - розповідав про серіал Ульянов.

Видання The Hollywood Reporter раніше повідомляло, що російський Мінкульт виділив на зйомки серіалу близько 30 мільйонів рублів.

Як повідомлялося, журналісти розшукали єдиного темношкірого ліквідатора аварії на ЧАЕС.

Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України "водолазам"-ліквідаторам аварії на ЧАЕС Олексію Ананенку, Валерію Беспалову та Борису Баранову (посмертно).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?