100-річчя переможної Вапнярської операції Армії УНР відзначили на місці боїв

Днями минає 100 років успішної Вапнярської операції Дієвої армії УНР (26—31 липня 1919 року). На місці переможних боїв ювілей відзначили військово-історичною реконструкцією, меморіальною дошкою та іншими культурними заходами.

Про це повідомляє прес-служба Вінницької облради.

На фасаді залізничної станції, за яку точилися запеклі бої, відкрили меморіальну дошку героям Вапнярського бою.

 
Дошка на честь перемоги уАрмії УНР  Вапнярці на будівлі залізничної станції
Богдан галайко

У місцевому будинку культури відбулася презентація інтерактивної стели виставки "100-річчя Української революції". Відтак пройшов "живий урок історії" на тему історії перемоги під Вапняркою, після чого містяни вшанували пам'ять вояків доби УНР.

На стадіоні "Локомотив" військово-історичні реконструктори відтворили бій Армії УНР із Червоною армією за Вапнярку в 1919 році.

 
Історичні реконструктори частин Армії УНР, які билися за Вапнярку в липні 1919 року
богдан галайко

Бої за важливий залізничний вузол Вапнярка увінчалися перемогою 3-ї пішої дивізії українського війська під командуванням полковника Олександра Удовиченка. Українські солдати розгромила пдрозліли 45-ї стрілецької дивізії Червоної армії, за що дивізія одержала почесна найменування "Залізна".

 
Постер, присвячений командувачу українськими силами у Вапнярській операції Армії УНР Олександрові Удовиченку, створений Центром історії Вінниці, Вінницьким історичним товариством і дизайнером Андрієм Іванченком

Центр історії Вінниці опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" батальйну картину пензля Артура Орльонова, присвячену вуличним боям за станцію Вапнярка. Картина створена на замовлення Вінницького історичного товариства за сприяння Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА.

 
Атака 1-го куреня 7-го Синього полку 3-ї дивізії Армії УНР на чолі із сотником Спиридоном Довгалем на ст. Вапнярка, 26 липня 1919 року. Автор: Артур Орльонов, консультант: Олександр Федоришен

На ній зображена переможна атака 1-го куреня 7-го Синього полку 3-ї дивізії Армії УНР на чолі із сотником Спиридоном Довгалем, підрозділ якого несподіваним обхідним маневром взяв під свій контроль залізничну станцію Вапнярка з південного напрямку надвечір 26 липня 1919 року.

Історичним консультантом картини виступив директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Акула пера у підпіллі. До дня народження Петра Федуна-"Полтави"

На пошук і ліквідацію однієї людини у 1951 році «совєти» кинули 4 574 офіцерів і солдатів, із них – 60 інструкторів із 110 службово-розшуковими собаками, 500 курсантів навчального загону МГБ, 230 автомашин. Ким був легендарний «Полтава», що на його пошуки спорядили кілька полків чекістів?

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.