АНОНС: Відкриття “Музею” виборчого трешу від ЧЕСНО

У “Музеї” виборчого трешу будуть представлені одні з найбільш вражаючих та дещо абсурдних прикладів “гречкосійства” кандидатів під час виборів різних років, зібраних Рухом ЧЕСНО, партнерами та читачами.

Про це «Історичній правді» повідомили в НМІУ.

 

Мета “Музею” виборчого трешу — нагадати українцям, що ганебне явище “гречкосійства” не має толеруватися у свідомому суспільстві, адже призводить лише до змагання “гаманців”, а не досвіду та програм політиків.

“Гречкосійством” Рух ЧЕСНО називає спроби політиків вплинути на волевиявлення виборців самостійно чи через допоміжних суб’єктів шляхом роздавання подарунків, надання послуг або інших матеріальних чи нематеріальних активів.

У відкритті виставки візьмуть участь:

Віта Думанська — координаторка Руху ЧЕСНО (ГО “Центр UA”)

Дарина Рогачук — журналістка проекту “Вибори-вибори” (ГО “Центр UA” та Українська правда)

Тетяна Сосновська — генеральна директорка Національного музею історії України

«“Музей” має освітній характер, не несе жодної агітаційної мети та покликаний продемонструвати виборцям, чому “гречкосійство” — ганебне явище української політики.

Ані Рух ЧЕСНО, ані Національний музей історії України не виступають за чи проти будь-якого політика чи політичної партії. У музеї буде дотримано баланс експонатів від різних політичних сил» - заявляють організатори.

Куратор виставки – Роман Гондз, науковий співробітник відділу історії незалежної України.

Час: 5 липня, п’ятниця, 11:00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Експозиція буде відкрита щодня до 10 серпня (у будні з 10:00 до 18:00 та вихідні з 11:00 до 19:00) за винятком 20 та 21 липня (дня тиші та дня парламентських виборів).

Вхід на експозицію 5 липня та 6 липня — безкоштовний, у решту днів — за вартістю стандартного квитка Національного музею історії України для огляду одного поверху.

Контакт: Юлія – 0509979360 (Рух ЧЕСНО), Валентина – 0962818285 (НМІУ).

Для участі потрібно зареєструватись тут.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.