У Києві відкрили виставку про звільнені у 2014-му міста сходу України. ФОТО

1 липня у вікнах Укрінформу відкрилася фотовиставка «Вертаємо своє» до 5-річчя звільнення міст сходу України.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 
Фото: УІНП

Ця виставка є спільним проєктом Українського інституту національної пам’яті та УНІА «Укрінформ». У виставці використано 16 фотографій кореспондентів Укрінформу.

Світлини розповідають про життя 5-ти міст сходу України – Маріуполя, Слов’янська, Краматорська, Бахмута, Мар’їнки, – що були звільнені у 2014 році українськими військовими від окупації російськими найманцями.

«У наших вікнах в центрі мирного міста, поруч з театрами, бутиками, поруч з людьми, які мирно гуляють, з’явилися фотознімки, які зупиняють ті миті, які є трагічними, складними для нашої країни, але які показують нам ціну повернення свого: наших територій і наших людей», – говорить генеральний директор УКРІНФОРМу Олександр Харченко.

 
Фото: УІНП

На світлинах представлена техніка та спорядження української армії на початку війни, зруйновані російськими бойовиками будинки в деокупованих містах та знищені українськими військовими позиції найманців.

А, головне, обличчя військових, які звільняли українські міста Донеччини і Луганщини, захищаючи територіальну цілісність України. Ця виставка розповідає про героїзм і перемоги українських вояків.

 
Фото: УІНП

«Я часто повторюю фразу почуту від знайомого ветерана: «Ми оберігали вас від війни, ми перестаралися». Так і є. Усі, хто не був на війні, хто був тут, у тилу, всі повірили, що війна дуже далеко. Хтось навіть повірив у те, що війни немає, що від неї можна сховатися, що її можна забути.

Це насправді шлях до поразки, адже надзвичайно важливо розуміти, що війна триває, потрібно мобілізувати всі сили суспільства на захист України і елементом, власне, цієї мобілізації є нагадування про героїчні вчинки тих людей, які пройшли через цю війну», – закцентував Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович.

 
Фото: УІНП

На відкритті ветеран російсько-української війни, кавалер Ордену «За мужність» ІІІ ступеню, заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Терещенко зауважив:

«Коли вийти на Хрещатик, тут у Києві, прогулятися по вулиці, напевно, не складається враження, що десь йде війна, що в цей час хтось ризикує своїм життям, хтось його віддає.

І саме такі виставки дають нам можливість зрозуміти, що якби в тому чотирнадцятому році не загинули хлопці і не звільнили ці міста, можливо, війна дійшла би до Києва.

Адже саме тоді РФ перевіряла нас на міцність і, отримавши такий спротив, вона зупинилася там. Ми повернемо наші міста, ми повернемо Крим і Україна буде єдиною і незалежною».

 
Фото: УІНП

Воїн Першого батальйону оперативного призначення імені Героя України генерала Сергія Кульчицького Володимир Пастушок розповів:

«Я зараз часто співпрацюю з молоддю з деокупованих у 2014-му році територій. Нещодавно один старшокласник мені сказав: «Ми би зараз просто не дозволили, щоб хтось до нас приїхав розповідати про «маладиє рєспубліки» і загарбувати наші території».

І такі думки в молоді завдяки тому, що ми звільнили ці міста і принесли в душі населення Україну. І я впевнений, що більше такого в нас не повториться».

 
Фото: УІНП

Виставку організували: Український інститут національної пам’яті, УНІА «Укрінформ».

Над нею працювали: Аліна Карбан, Петро Бей, Роман Кулик, Владислав Куценко, Зоя Бойченко.

Фотографи: Дмитро Смольєнко, В'ячеслав Мадієвський, Маркіян Лисейко, Олексій Сурков.

Художник: Нікіта Тітов. Дизайн: Ганна Беркутова.

 
Фото: УІНП

Довідка.

У лютому 2014 року розпочалася російсько-українська війна. Агресія путінської Росії стартувала з окупації та анексії Криму, невдалої спроби запуску проєкту «Новоросія», масованих артилерійських обстрілів з території Російської Федерації та відкритим вторгненням російської регулярної армії на сході України.

Приблизне число жертв в Україні від бойових дій оцінюють від 30 до 35 тисяч. Із них – понад 7 тисяч загиблих (цивільних і українських військових).

Майже 1,5 мільйона мешканців Сходу України вимушено залишили домівки. Знищено інфраструктуру окупованих регіонів, 27% промислового потенціалу Донбасу незаконно переміщено до Росії.

Для більшості громадян України напад Росії став шоком. І в колективній пам’яті українців літо 2014-го року найсильніше запам’яталось трагічними втратами українського війська під час боїв за Іловайськ та вздовж українсько-російського кордону.

Але влітку 2014-го року українські військові здобули і низку важливих перемог, які не дали окупантам повністю захопити навіть Донецьку та Луганську області.

5 років тому були звільнені ключові міста Донецької області: Лиман (4 червня 2014 року), Маріуполь (13 червня 2014 року), Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка (5 липня 2014 року), Бахмут (6 липня 2014 року), Торецьк (21 липня 2014 року), Авдіївка (30 липня 2014 року), Красногорівка (1 серпня 2014 року), Мар’їнка (5 серпня 2014 року), та Луганської області: Рубіжне (21 липня 2014 року), Севєродонецьк (22 липня 2014 року), Лисичанськ (24 липня 2014 року).

Війна загострила питання консолідації української нації як запоруки національної безпеки. Активний наступ військ РФ на території України вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави у лавах Збройних Сил України, Національної гвардії України, добровольчих формувань та масового волонтерського руху.

Сьогодні російсько-українська війна на Сході України триває. З різною інтенсивністю, яка неспівставна з бойовими діями 2014–2015 років, але вона не зникла з порядку денного України та світу.

Вертаємо своє!

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.