Міноборони перевірить обставини присутності ЗСУ на перепохованні солдатів дивізії "Галичина"

Міністерство оборони України проведе перевірку за фактом участі військовослужбовців Збройних сил України у перепохованні решток солдатів дивізії військ СС "Галичина" 28 липня в с. Червоне на Львівщині.

Міністерство оборони України проведе перевірку за фактом участі військовослужбовців Збройних сил України у перепохованні решток солдатів дивізії військ СС "Галичина" 28 липня в с. Червоне на Львівщині.

Так відомство зреагувало на критичні зауваження в соціальних мережах щодо присутності почесної варти на "Меморіальному кладовищі вояків дивізії СС "Галичина і 1-ї Української дивізії Української національної армії", повідомляє Золочів.net.

 

За розпорядженням міністра оборони Степана Полторака Військова служба правопорядку та інші командири Львівського гарнізону перевірять всі причини та обставини участі військовослужбовців у заході. У разі виявлення порушень чинного законодавства Міноборони ухвалить відповідні рішення.

У с. Червоне Золочівського району Львівської області 28 липня урочисто перепоховали 29 бійців 14-ї дивізії військ СС "Галичина", чиї рештки віднайшли пошуковці.

На заході були присутні священики, які провели службу Божу, місцеві мешканці, зокрема перевдягнені в однострої військ СС, а також представники влади Львівщини.

Серед учасників перепоховання була ГО "Резерв Галицького братства колишніх вояків 1-ї УД "Галичина"", яка останніми роками пропагує культ дивізії на заході України.

Як видно на відео з місця подій, військовики ЗСУ виносили труни з останками загиблих із церкви, а також здійснили салют на їхню честь.

Крім того, під час урочистої церемонії лунали неоднозначні заяви. Так екс-голова Львівської ОДА Олег Синютка заявив, що дивізія військ СС боролася "за нас з вами":

"Тут біля Бродів українці стали за нашу землю, за нашу славу і за нас з вами. Тут були на своїй землі".

А отець Василь Саган настоятель церкви святої Софії у Золочеві, висловив сподівання, що військовослужбовців дивізії військ СС "Галичина" визнають святими:

"Я думаю, що буде момент не тільки визнання дивізії "Галичина", але буде момент, коли багато з цих героїв церква і Господь визнають у свій спосіб, у свій час не просто героями, а й святими".

Нагадаємо, серед організацій, визнаних законом "Про правовий статус і вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті", дивізія військ СС "Галичина" відсутня.

ДОВІДКА:

14-та дивізія військ СС "Галичина" — з'єднання з українців, яке воювало на боці збройних сил Третього Райху. Про його створення оголосила окупаційна влада дистрикту "Галичина" 28 квітня 1943 року. У липні 1944 року дивізія у складі 13-го армійського корпусу 4-ї танкової армії групи армій "Північна Україна" брала участь у битві під Бродами, внаслідок чого зазнала поразки. Близько 8 тис. її солдатів загинуло.

Після переформування дивізію кинули на придушення Словацького національного повстання. У квітні 1945 року на базі дивізії "Галичина" утворили т. зв. Українську національну армію. Після капітуляції Німеччини особовий склад дивізії здався в полон британським військам в Італії. Перевірочні комісії воєнних злочинів за вояками дивізії військ СС "Галичина" не виявили.

Читайте всі матеріали "ІП" на тему "дивізія "Галичина"

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.