Міноборони перевірить обставини присутності ЗСУ на перепохованні солдатів дивізії "Галичина"

Міністерство оборони України проведе перевірку за фактом участі військовослужбовців Збройних сил України у перепохованні решток солдатів дивізії військ СС "Галичина" 28 липня в с. Червоне на Львівщині.

Міністерство оборони України проведе перевірку за фактом участі військовослужбовців Збройних сил України у перепохованні решток солдатів дивізії військ СС "Галичина" 28 липня в с. Червоне на Львівщині.

Так відомство зреагувало на критичні зауваження в соціальних мережах щодо присутності почесної варти на "Меморіальному кладовищі вояків дивізії СС "Галичина і 1-ї Української дивізії Української національної армії", повідомляє Золочів.net.

 

За розпорядженням міністра оборони Степана Полторака Військова служба правопорядку та інші командири Львівського гарнізону перевірять всі причини та обставини участі військовослужбовців у заході. У разі виявлення порушень чинного законодавства Міноборони ухвалить відповідні рішення.

У с. Червоне Золочівського району Львівської області 28 липня урочисто перепоховали 29 бійців 14-ї дивізії військ СС "Галичина", чиї рештки віднайшли пошуковці.

На заході були присутні священики, які провели службу Божу, місцеві мешканці, зокрема перевдягнені в однострої військ СС, а також представники влади Львівщини.

Серед учасників перепоховання була ГО "Резерв Галицького братства колишніх вояків 1-ї УД "Галичина"", яка останніми роками пропагує культ дивізії на заході України.

Як видно на відео з місця подій, військовики ЗСУ виносили труни з останками загиблих із церкви, а також здійснили салют на їхню честь.

Крім того, під час урочистої церемонії лунали неоднозначні заяви. Так екс-голова Львівської ОДА Олег Синютка заявив, що дивізія військ СС боролася "за нас з вами":

"Тут біля Бродів українці стали за нашу землю, за нашу славу і за нас з вами. Тут були на своїй землі".

А отець Василь Саган настоятель церкви святої Софії у Золочеві, висловив сподівання, що військовослужбовців дивізії військ СС "Галичина" визнають святими:

"Я думаю, що буде момент не тільки визнання дивізії "Галичина", але буде момент, коли багато з цих героїв церква і Господь визнають у свій спосіб, у свій час не просто героями, а й святими".

Нагадаємо, серед організацій, визнаних законом "Про правовий статус і вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті", дивізія військ СС "Галичина" відсутня.

ДОВІДКА:

14-та дивізія військ СС "Галичина" — з'єднання з українців, яке воювало на боці збройних сил Третього Райху. Про його створення оголосила окупаційна влада дистрикту "Галичина" 28 квітня 1943 року. У липні 1944 року дивізія у складі 13-го армійського корпусу 4-ї танкової армії групи армій "Північна Україна" брала участь у битві під Бродами, внаслідок чого зазнала поразки. Близько 8 тис. її солдатів загинуло.

Після переформування дивізію кинули на придушення Словацького національного повстання. У квітні 1945 року на базі дивізії "Галичина" утворили т. зв. Українську національну армію. Після капітуляції Німеччини особовий склад дивізії здався в полон британським військам в Італії. Перевірочні комісії воєнних злочинів за вояками дивізії військ СС "Галичина" не виявили.

Читайте всі матеріали "ІП" на тему "дивізія "Галичина"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.