Спецпроект

Найкращий проект Меморіального центру Голокосту в Києві: журі не змогло визначитися

29 липня відбулося засідання журі в рамках другого етапу архітектурного конкурсу на найкращий проект майбутнього Меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру. За результатами засідання було прийняте рішення відтермінувати оголошення переможця та продовжити зустріч журі восени цього року.

Члени журі оцінювали 5 проектів, повідомили в прес-службі Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". 

"Ми прагнемо, щоб проект-фіналіст відповідав рівню знакової будівлі світового масштабу, про що було заявлено на початку архітектурного конкурсу. Тому нам потрібен додатковий час, аби прийняти правильне рішення", — коментує продовження засідання журі виконавчий директор та директор зі стратегії Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) Яна Барінова.

 
Засідання журі конкурсу
прес-служба BYHMC

Під час обох етапів конкурсу члени журі оцінюють проекти на умовах анонімності за заздалегідь визначеними критеріями. Вони беруть до уваги не тільки архітектурне рішення та дизайн, а також унікальність та новаторство концепції, складність її втілення та інтеграції у наявний ландшафт Бабиного Яру та міського простору довкола нього.

"Усі п'ять представлених проектів вартісні. Після першого етапу конкурсу команди значно допрацювали їх на основі рекомендацій журі. Адже ми прагнемо відшукати найкраще поєднання сильної концепції з органічною інтеграцією проекту у простір Бабиного Яру. Оскільки до конкурсного журі входять архітектори світового рівня, й дехто з них не зміг бути присутнім на засіданні 29 липня, усі дійшли згоди, що остаточне рішення потрібно прийняти у повному складі", — розповідає Бенджамін Хосбах, директор компанії [phase eins], Берлін, яка виступила організатором конкурсу.

До речі, [phase eins] також проводила конкурс на кращий проект меморіалу Героїв Небесної Сотні та музею Революції гідності.

Нагадаємо, архітектурний конкурс на кращий проект Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" стартував 19 грудня 2018 року. Усього надійшло 165 заявок із 36 країн світу. Кваліфікаційний відбір пройшли 10 бюро:

BURØ architects, Україна;
Diller Scofidio + Renfro, США;
Eisenman Architects, США;
Dorte Mandrup A/S, Данія;
KAAN Architecten, Нідерланди;
merz merz gmbh & co. kg, Німеччина;
querkraft architekten zt gmbh, Австрія;
RICHTER MUSIKOWSKI Architecten PartGmbB, Німеччина;
STUDIO ODILE DECQ, Франція;
Wolfgang Tschapeller ZT-GmbH, Австрія.

Перший етап конкурсу завершився 4 травня. За його результатами члени журі обрали 5 найкращих проектів із 10 представлених командами архітекторів та ландшафтних дизайнерів.

Сторінка архітектурного конкурсу із детальним складом журі, викладом конкурсних вимог та описом процедури за посиланням.

Як повідомлялося, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" отримав доступ до одного з найбільших у світі онлайн-архівів свідчень про Голокост ― Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies і тепер відкриває доступ до колекції відеосвідчень українським науковцям.

Читайте також:

Про що розповідатиме Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

Директор центру "Бабин Яр": "Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно"

Йосиф Зісельс: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський

Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

Пришестя Месії, або Про ситуацію навколо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Усі публікації за темою Бабин Яр

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?