АНОНС: У Києві відбудеться перша презентація журналу "Локальна історія"

«Локальна історія» - перший і поки що єдиний ґлянцевий історичний журнал в Україні. Він став продовженням однойменного проекту. У п’ятницю в столиці відбудеться його перша презентація

Протягом останніх шести років його учасники досліджували історію локальних місць – сіл та містечок Західної України, а також записували свідчення старожилів про ключові історичні події.

 

Ці розповіді, а також інтерв’ю з сучасними лідерами думок, дослідження, репортажі, фотопроекти, мистецькі розвідки, вміщені у журналі, розкривають маловідому історію України.

У журналі вже вийшли розмови з Сергієм Плохієм, Олею Гнатюк, Ізою Хруслінською, Сергієм Жаданом, Мустафою Джемілєвим, Міхаелем Мозером, Миколою Мушинкою, Ахтемом Сеітаблаєвим, Романом Ващуком, готується до друку інтерв'ю із Тімоті Снайдером, Андрієм Куликовим та Наталею Яковенко.

Під час зустрічі будуть говорити про ідею проекту «Локальна історія», виклики для друкованого видання в Україні та перспективи розширення історичного медійного контенту.

Місце: Книгарня «Буква», вул. Богдана Хмельницького, 3-б

Час: 5 липня о 19.00

Спікери:

- Віталій Ляска – головний редактор журналу

- Інна Березницька – випускова редакторка журналу

- Віталій Гайдукевич – журналіст, теле- та радіоведучий

- Гульнара Бекірова – дослідниця історії депортації кримських татар

- Олексій Сокирко – історик, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Модератор: Андрій Ковальов

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.