На Львівщині в могильнику археологи знайшли рештки давніх людей із різних племен

У Сокальському районі Львівської області археологи копають могильник, якому майже 2 тисячі років. А поруч знайшли поховання, яке датують VII століттям до нашої ери.

Два роки тому завдяки місцевим мешканцям праівники Винниківського історико-краєзнавчого музею та науковці кафедри археології Львівського університету ім. Івана Франка  розкопали могильник германських племен І-ІІ ст. н. е.

Тоді археологи знайшли мечі, кераміку та ритуальний казан із металевими головами представників германського племені свебів, повідомляє сайт "Сокаль і Сокальщина" з посиланням на ZAXID.net.

Цьогоріч дослідники продовжили розкопувати той же могильник. І вже знайшли 9 поховань еліти і простих людей. Але науковців здивувало, що поховані в один період особи належали до різних племен.

"Ми маємо своєрідну культурну мішанку: германців свебів, Пшеворської культури, але найцікавіше, що так само в цих похованнях маємо матеріали західнобалтського походження – це племена, які жили на західному побережжі Балтії і досить віддалені від нашої території", – розповідає керівник експедиції, доцент кафедри археології Ярослав Онищук.

Чи ці люди об`єдналися заради спільного військового походу, чи була інша причина такої мішанки, вчені наразі з`ясовують.

За кілька десятків метрів далі розкопали ще одне поховання, значно давніше, з І тисячоліття до нашої ери.

"Це кремаційне поховання, частково порушене, поховання з керамікою, яка датується VII-VI століттями до н. е., це так званий, передскіфський час", – пояснює Ярослав Онищук.

Знахідки цьогоріч не такі багаті, як рік-два тому, але все ж археологи мають чим потішитися.

"Вдалося знайти кераміку культури лійчастого посуду доби енеоліту. Це характерна для цієї культури ручка у формі такого баранчика. Доба енеоліту – це приблизно 3 тисячі років до нашої ери", – розповів працівник Винниківського історико-краєзнавчого музею Володимир Сидорович.

За його словами, в орному шарі відшукали залізну шпору кінця ІІ століття нашої ери, тобто пізньоримського часу, що є добрим датуючим матеріалом.

Карабах: гіркі плоди «Чорного саду»

Ескалація вірмено-азербайджанського збройного конфлікту, що почалася 27 вересня 2020 року, одразу стала дуже медійною темою. Жваво відгукнувся і український сегмент Фейсбуку: з’явилася низка дописів та обговорень про причини, характер і перспективи війни, а також про українські паралелі та українські інтереси в подіях на Кавказі

Мюнхенський договір 1938: зрада напередодні війни

Годинник на празькому головному вокзалі, пойменованого на честь Вудро Вілсона, показував третю годину дня. З щойно прибулого потягу на перон вийшов високий акуратно вдягнений чоловік поважного віку – колишній міністр торгівлі Великобританії, а нині просто лорд Уолтер Ранcімен. Надворі було третє серпня 1938 року. Лорд Ранcімен прибув в Прагу із непростим завданням – переконати президента Чехословаччини Едварда Бенеша віддати прикордонні області своєї країни німецькому Райху.

Городниця: від унікального скарбу до давньоруського городища

У Городниці на Житомирщині, де в кінці серпня знайшли унікальний тисячолітній скарб із 38 срібниками, археологи виявили невідоме досі давньоруське городище

Осмислений рух до голодовбивства. Як Сталін йшов до «великого переламу»

Останнім часом посилюються спроби влади РФ виправдати Сталіна щодо Великого голоду на досить своєрідному ґрунті – мовляв, оступився, наробив дурниць через недосвідченість.