У Польщі вшанують українців, які врятували Варшаву від більшовиків

Українські та польські скаути запалять "Полум'я братерства" на могилах бійців УНР 14 серпня о 18:00. Акція проходитиме у кількох десятках міст, зокрема у Варшаві, Любліні, Кракові, Кельце та Перемишлі.

Захід ініціювали польські гарцери спільно з українськими пластунами. Він адресований усім полякам та українцям, які хочуть віддати честь українським героям у 99 річницю Варшавської битви, повідомляє Інститут національної пам'яті.

Могили українських вояків на цвинтарі на Волі, Варшава
Могили українських вояків на цвинтарі на Волі, Варшава

Молодь хоче наголосити, що в спільній історії двох народів є позитивні моменти, які повинні бути основою для спільного будівництва кращого майбутнього.

"Нам усім треба постійно пригадувати світові, що саме воїни Армії УНР були тими, хто разом з польським військом зупинив наступ Червоної армії на березі Вісли у 1920 році та не дозволив тоді розлитися більшовикам по всій Європі", - кажуть організатори акції.

ДОВІДКА. Варшавська битва розпочалась 13 серпня 1920-го. Польські війська завдали поразки Радянській Росії. Допомагали полякам війська УНР. Битва ще відома, як "Диво на Віслі".

12 жовтня 1920-го у Ризі – тепер у Латвії поляки та червоні підписали Ризький мирний договір, за яким припинили бойові дії в обмін на визнання поляками УСРР та остаточного приєднання до Польщі української Східної Галичини.

Симон Петлюра та війська УНР залишились сам на сам із більшовиками.

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.