АНОНС: виставка «Утопія тоталітаризму. Реальні світи Орвела: від СРСР до РФ» ПЕРЕНОСИТЬСЯ

Відвідувачі виставки побачать раритети епохи, які наочно демонструють те, якими різноманітними способами пропаганда просочується в усі сфери людського життя.

Про це "Історичній Правді" по відомили в НМІУ.

 

В антиутопічному романі "1984" англійського письменника та публіциста Джорджа Орвелла змальовано тоталітарний режим, який цілком ігнорує базові гуманістичні принципи.

Влада на сторінках твору утверджується за допомогою безкінечної війни, терору, залякування та інформаційного одурманення населення.

Події, що розгортаються в романі, і низка символів дуже нагадують відповідні в Радянському Союзі, з його авторитарною однопартійною диктатурою, культом особи, концентраційними таборами й широко розгорнутим терором проти суспільства.

Виставковий проект візуалізує відвідувачеві два світи. Перший – Уінстона Сміта (головного героя твору), людини, яка багато років живе в закоренілому тоталітарному суспільстві, де постійно присутні тривога, страх і біль.

Другий – реалії радянської і російської систем, ідеологія яких полягає в максимальному розширенні зон впливу та утвердженні свого злочинного устрою шляхом поширення масової пропаганди з 1920-х рр. і до сьогодення, особливо на українських землях.

Куратор виставки Андрій Гуменюк, старший науковий співробітник Відділу історії України ХХ ст.

Час: 19 серпня, понеділок, з 15:00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2., м. Київ

Контакт: 0962818285 (Валентина)

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.