Спецпроект

АНОНС: Голодомор. Погляд з Австралії

Національний музей Голодомору та Союз Українських Організацій Австралії презентують фотовиставку «Голоси з-за океану».

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

Фотопроект  створили до 85-тих роковин пам'яті жертв Голодомору у 2018 році та експонували в галереї "SpASE GALLERY" (м. Мельбурн, Австралія).

 

Виставка "Голоси з-за океану" через фотографії та спогади, оформлені у вигляді листів, розповідає особисті історії про Голодомор 1932–1933 років двадцяти однієї людини із десяти областей України.

Після Голодомору очевидці емігрували до Австралії, де їх і розшукали куратори проєкту — австралійки українського походження —  щоб зібрати свідчення та зберегти пам'ять про один із найбільших геноцидів людства.

Проєкт триватиме протягом двох місяців: з 22 серпня до 22 жовтня 2019 року.

КОЛИ: Урочисте відкриття відбудеться 22 серпня 2019 року о 12:00 у Залі пам'яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".
Виставка триватиме до 22 жовтня 2019 (щодня з 10:00 до 18:00)

ДЕ: Музей Голодомору; вул. Лаврська, 3 (м. Київ)

Мови виставки: українська та англійська

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".