Гончарні печі та кераміка: на Хмельниччині археологи копають трипільське поселення. ФОТО

Поблизу Кам’янця-Подільського в урочищі Татариски працює міжнародна трипільська експедиція, яка досліджує поселення трипільської культури. Під час археологічних досліджень ученим вдалося натрапити на гончарні печі, яким біля шести тисяч років.

Знайдена кераміка свідчить про цікаві міжкультурні зв'язки трипільців того часу, повідомляє сайт "Є".

Ці розкопки – частина великого спільного проекту Інституту археології Національної академії наук України та Інституту археології та етнології польської академії наук. Вони проводяться коштом гранту Національного наукового центру Польщі.

Очолює експедицію Олександр Дяченко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України та Івона Собковяк-Табака, доктор історичних наук, професор Інституту археології та етнографії Польської академії наук.

На розкопках працюють і місцеві науковці - Павло Нечитайло, керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції, Ігор Старенький, провідний науковий співробітник Кам'янець-Подільського музею-заповідника, Петро Болтанюк, завідувач відділу "Музей старожитностей" та студент-історик Євгеній Левінзон.

 

 Керівник експедиції Олександр Дяченко за дослідженням трипільської гончарної печі.  

Фото надане Олександром Дяченком

Поселення, як пам'ятка, відоме, але розкопок на його території не проводили

За дослідження цієї пам'ятки українські та польські науковці взялися неспроста.

"Коли відкрили великі трипільські поселення в Буго-Дніпровському межиріччі і почали їх досліджувати, то увага багатьох трипіллєзнавців зосередилася саме на цьому регіоні. Тож з'явився деякий дисбаланс у вивченні Трипілля. І нині цей регіон ми знаємо набагато краще, а інші – трохи гірше. Отож, частково, дослідження трипільського поселення на Кам'янеччині, саме цим і викликані. Щоб краще зрозуміти процеси в середньому Подністров'ї, які власне визначали всю культурну динаміку Трипілля від Дністра до Дніпра, обрали для дослідження саме трипільське поселення в регіоні, про який хочемо знати більше", – розповідає Олександр Дяченко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України.

 
Розкопки – частина великого спільного проекту Інституту археології Національної академії наук України та Інституту археології та етнології польської академії 
meridian.kpnu.edu.ua

Науковець зазначає, що до цього поселення в урочищі Татариски, як пам'ятка археології, було відоме, але розкопок на його території ніколи не проводили. Наразі тут археологи працюють над дослідженням двох ділянок - трипільського житла та ділянки, де виявлені гончарні печі.

"Зокрема, знайдена нами кераміка свідчить про цікаві міжкультурні зв'язки трипільців того часу. На цьому посуді ми виявили орнаментальні схеми, притаманні маліцькій або ранній люблінсько-волинській культурі. Найближчі до цього поселення пам'ятки цих культур – це західна Волинь, умовно кажучи, триста кілометрів звідси. Причому, що цікаво, посуд технологічно виготовлений саме в трипільській традиції, а орнамент вже інокультурний.

Тобто, виходить, що навіть на таких далеких відстанях, за відсутності досконалих транспортних засобів, люди контактували. Це свідчить про те, що люди вже тоді жили не окремими групами, а існували достатньо широкі й розгалужені мережі, які пов'язували їх усіх, тримали в контакті між собою", - зазначає Олександр Дяченко.

 
Євгеній Левінзон та Петро Болтанюк починають виирати трипільську яму
ФОТО НАДАНЕ ОЛЕКСАНДРОМ ДЯЧЕНКОМ

Досліджуючи поселення, археологам пощастило натрапити на унікальні знахідки - дві дуже ранніх гончарних печі. Їх датування - 4000-3900 роки до н. е. Саме в цих печах і виготовляли знайдений трипільський посуд.

Керівник експедиції Олександр Дяченко за дослідженням трипільської гончарної печі. Фото: надане Олександром Дяченком.

"До цих розкопок на території України було відомо про 12 таких знахідок часів Трипілля. І тепер, виявлені на території Кам'янеччини печі, доповнюють цю загальну картину еволюції пристроїв для випалювання кераміки. Зазначу, що знайдені печі більш архаїчні. Тож завдяки цим знахідкам уже можемо простежити якість еволюційні ланцюжки в розвитку гончарної справи", - каже науковець.

Одна зі знайдених гончарних печей, за словами Олександра Дяченка, - унікальна:

"Вона невеликих розмірів, розташована поруч з великою піччю. Про її функції поки що однозначно сказати не можемо. Але можна стверджувати, що печей таких розмірів і форм часів культури Кукутень-Трипілля досі не знаходили. Тож, бачимо, є ще багато питань, на які потрібно шукати відповіді".

Цікаво, що гончарні печі саме такої форми з каналами, які виявили археологи, - перші на Хмельниччині.

"Відомо, що раніше, під час експедиції Тамари Мовші у 1970-х роках, на Хмельниччині вже були розкопані гончарні печі, але вони більш пізнього періоду і принципово іншої конструкції. Це, до речі, теж дуже цікавий момент – простежувати, як в даному випадку відбувається не поступова еволюція гончарного виробництва, а один тип конструкції чомусь припиняє існування, і починає застосовуватися принципово інший", - розповідає Олександр Дяченко.

Наразі розкопки тривають. Науковець каже, що, власне, трипільські будівлі, спалені в ритуальних пожежах, - чудовий приклад перетворення матерiальної культури минулого на археологiчне джерело.

За словами археологів, своє житло трипільці спалювали, коли мігрували. Майже кожних 50 років вони віддавали свої домівки вогню й перебиралися до інших місць.

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.