Князь Володимир, Сірко й Зимовий похід. Військові частини отримали нові назви. СПИСОК

Підрозділи Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби України отримали нові почесні найменування на честь полководців Русі,козаччини, діячів Української революції та сучасної війни з Росією.

Як повідомляє "Новинарня", відповідний указ президента Зеленського озвучили сьогодні на Софійській площі в Києві після церемонії урочистого підняття Державного Прапора України.

Глава держави вручив стрічки з почесними найменуваннями до прапорів командирам підрозділів. Згідно з указом президента:

  • 28-й окремій механізованій бригаді ЗСУ присвоєно почесне найменування імені Лицарів Зимового Походу (похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом генерала Михайла Омеляновича-Павленка 6 грудня 1919 — 6 травня 1920 рр.);
  • 92-й окремій механізованій бригаді ЗСУ – почесне найменування імені Кошового отамана Івана Сірка (Іван Сірко; 1605-1680, український полководець, козацький ватажок, полковник, кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового);
  • 17-й окремій танковій Криворізькій бригаді ЗСУ – почесне найменування імені Костянтина Пестушка (Костянтин Пестушко, він же Кость Степовий-Блакитний, 1898-1921, український військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру);
  • 456-й бригаді транспортної авіації ПС ЗСУ – почесне найменування імені Дмитра Майбороди (Дмитро Майборода, 1980-2014, командир екіпажу літака Ан-26 456-ї бригади, який загинув 14 липня 2014-го, відвівши підбитий російською ракетою транспортний літак від населених пунктів на Луганщині; Герой України);
  • Південному територіальному управлінню Національної гвардії України присвоєно почесне найменування Одеське; 
  • 15-му полку Національної гвардії – почесне найменування Слов'янський;
  • 105-му прикордонному загону ДПСУ – почесне найменування імені князя Володимира Великого;
  • 17-му прикордонному загону ДПСУ – почесне найменування імені полковника Олександра Жуковського (Олександр Жуковський, 1884-?, український громадсько-політичний та військовий діяч, полковник Армії УНР, Військовий міністр УНР).

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.