У Львові відкрили першу частину меморіалу Небесної сотні. ФОТО. ВІДЕО

У День держпрапора у Львові на вулиці Кривоноса-Замковій відкрили першу частину Меморіалу пам’яті героїв Небесної сотні.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на прес-службу Львівської міськради.

 

"Станом на зараз побудована меморіальна стела, яку покрито кортеном. Побудовано три оглядові майданчики, встановлено таблички з портретами героїв Небесної Сотні, які гравіровані на нержавіючій сталі.

Портерів героїв 107... Кожен портрет погоджений з родинами загиблих Героїв.Також проведено водовідведення та освітлення" - йдеться у повідомленні.

Необхідно ще провести озеленення. Висадку дерев планують у листопаді цього року.

 

Друга частина Меморіалу — це міст через вулицю Кривоноса в бік парку Губернаторські вали. Цей проект реалізовуватиметься за інвестиційні кошти.

Буде оголошено інвестиційний конкурс на будівництво канатної дороги, в рамках якого і відбуватиметься будівництво пішохідного моста пам'яті героїв Небесної Сотні. Проект будівництва моста зараз на експертизі.

 

Повідомляється, що меморіал складається з двох частин: площі зі стелою на верхній терасі та пішохідного моста між пагорбами вздовж вулиці Кривоноса.

Міст виводитиме на терасу з боку вулиці Замкової, де облаштовано площу і стелу, присвячену Героям Небесної Сотні.

 

Основний матеріал проекту — кортен, який з часом змінює свою фактуру. Меморіал наповнено злаковими рослинами, які нагадують колоски пшениці.

На мості запропонували встановити накриття, вироблене зі спеціальної сталі. На даху цього накриття будуть вирізані імена героїв Небесної сотні.

 

Також будуть розташовані 5 плит, що символізують 5 днів, у які загинуло найбільша кількість людей під час Революції Гідності, а також є символом барикад та щитів, що були невід'ємною складовою тих подій.

Площа ділянки будівництва — 0,9140 га. Площа озеленення — 6980 кв.м. Меморіальна площа — 550 кв.м.

 

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці