Озеро Скелетів у Гімалаях виявилося більш загадковим, ніж вважали раніше

Результати ДНК-аналізу людських останків, знайдених в гімалайському озері Роопкунд, відомому як Озеро Скелетів, показав, що історія цього місця ще більш таємнича, ніж вважалося раніше.

Про це повідомляє ВВС Україна.

Озеро Роопкунд – невелике за розмірами, воно знаходиться на висоті 5029 м над рівнем моря в Гімалаях, на території індійського штату Уттаракханд. Більшу частину року воно вкрите кригою
Озеро Роопкунд – невелике за розмірами, воно знаходиться на висоті 5029 м над рівнем моря в Гімалаях, на території індійського штату Уттаракханд. Більшу частину року воно вкрите кригою
Фото: www.tripoto.com

Чутки про те, що на березі цього високогірного льодовикового озера знаходяться сотні людських скелетів, з'явилися наприкінці XIX століття. В середині XX століття на березі озера було знайдено понад 500 скелетів, а в 1960-х роках провели радіовуглецевий аналіз, який показав, що багато з останків належать людям, які жили в першому тисячолітті після Р.Х., і походять вони часто з різних століть.

Жодна з висловлених гіпотез про обставини їхньої смерті – від загибелі великої групи людей внаслідок лавини до випадання граду величезного розміру – не пояснювала повністю походження цих останків.

ДНК-аналіз, проведений вченими з Індії, США і Німеччини, мав надати дослідникам ключ до розгадки таємниці озера. Однак результати дослідження поставили перед вченими ще більше питань і змусили відмовитися від гіпотез, які здавалися найбільш реалістичними.

"Завдяки біомолекулярним методам аналізу – ДНК-аналізу, експертизи стабільних ізотопів для визначення дієти і радіовуглецевого датування віку останків, вдалося зрозуміти, що історія озера Роопкунд набагато складніша, ніж ми припускали", - говорить учений-генетик з медичної школи Гарвардського університету Девід Рейх.

Як скелети опинилися на дні озера та його узбережжі?
Як скелети опинилися на дні озера та його узбережжі?
Фото: WIKIPEDIA

Всього під час роботи досліджено ДНК 23 чоловіків та 15 жінок, останки яких знайшли поблизу озера. 38 геномів порівняли з даними про 1521 стародавню людину і 7985 сучасних людей.

З'ясувалося, що 38 людей, останки яких вивчили вчені, належать до трьох наявних зараз генетичних груп. 23 людини належать до генетичної групи, близької сучасним народам Індії, а 14 людей, як з'ясувалося, за генотипом близькі сучасним жителям Криту та Греції. Генотип однієї людини схожий з тим, який мають народи Південно-Східної Азії.

Вік останків – різний: останки близьких за генотипом до народів Південної Азії датуються VII-X століттями після Р.Х. Водночас, очевидно, що всі вони померли в різний час. Тобто, як підкреслюють вчені, в один момент вони не могли загинути, ставши, наприклад, жертвами лавини або будь-якого стихійного лиха.

Вік останків групи, близької за генотипом до жителів східного Середземномор'я, теж різниться: це XVII-XX століття нашої ери.

Ніхто з цих 23 чоловіків і 15 жінок не доводиться родичем іншому, деякі з них померли молодими, деяких смерть наздогнала в літньому віці.

"Присутність останків людей, які, ймовірно, походили зі східного Середземномор'я, говорить про те, що озеро Роопкунд було з якихось причин відомо не тільки місцевим жителям і притягувало людей з інших, далеких від цього місця, регіонів світу", - каже біолог-еволюціоніст з Гарвардського університету Айдіін Харні.

Водночас, як зауважує один з авторів дослідження, генетик Нірадж Рай, вчені поки не змогли знайти відповідь на питання, що могло викликати увагу жителів Середземномор'я до цього озера.

На користь версії про те, що це були люди з різних регіонів світу, свідчить і аналіз стабільних ізотопів, який використовується для визначення дієти.

Жителі Середземномор'я харчувалися в основному пшеницею, ячменем або рисом і м'ясом сухопутних тварин, а жителі Південної Азії їли також або просо, або м'ясо тварин, яких годували просом.

Дослідники не виявили жодних доказів того, що смерть людей могла бути пов'язана з якоюсь епідемією.

 
Фото: Antje / Adobe Stock

Було кілька припущень, які мали пояснити походження цих скелетів. Місцевий фольклор описує паломництво до розташованого неподалік від озера святилища гірської богині – Нанда Деві.

Ходу паломників, згідно з легендою, очолили король і королева зі своєю численною свитою – вони своєю неналежною для релігійного свята поведінкою викликали гнів Нанда Деві і начебто були знищені.

Культ богині Нанда Деві існує і до цього дня. Багатоденні релігійні процесії, присвячені богині, проводяться кожні 12 років в окрузі Чамолі індійського штату Уттаракханд. Озеро Роопкунд знаходиться якраз на шляху цих процесій.

Однак, за словами декана факультету антропології Гейдельберзького університету і автора книги про паломництво послідовників культу Нанда Деві Вільяма Сакса, ця версія майже не має ніякого сенсу на тлі результатів нового дослідження.

Сам він відвідував озеро тричі, останній раз – у 2004 році разом з телевізійною командою National Geographic, і, за його словами, для сучасних паломників-індусів озеро не має особливого значення.

Як розповів учений журналу National Geographic, паломники зазвичай роблять на озері зупинку, оскільки вони піднялися вже високо і їх ще чекає довгий шлях.

"Але [озеро] не має і ніколи не мало дуже важливого значення для паломництва", - говорить Вільям Сакс, додаючи, що "це досить темне і брудне місце".

З огляду на те, що вчені досліджували лише останки 38 людей, цілком ймовірно, що в озері є й останки людей іншого походження.

Можливо, ми ніколи не дізнаємося, що привело стільки людей з різних регіонів до озера Роопкунд. Однак вчені розраховують, що подальший аналіз допоможе розгадати загадку Озера Скелетів.

Наступного року до озера відправиться експедиція, яка вивчатиме артефакти, знайдені в озері і навколо нього.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?