У горах Таджикистану знайшли давню обсерваторію. ФОТО

Давню обсерваторію виявили у городищі Карон. Воно розташоване на сході Таджикистану.

"У руїнах обсерваторії знайдені кам'яні предмети, що мають різні геометричні форми. На нас чекає довга робота з вивчення історії обсерваторії та виявлених в ній предметів", - сказав академік Юсуфшо Якубов, повідомляє Газета.UA із посиланням на "Азія-Плюс".

Городище Карон
Городище Карон
Фото: tohasss.livejournal

Городище Карон таджицькі археологи виявили на території Дарвазського району Гірно-Бадахшанської автономної області в 2012 році. Воно розташовується на висоті понад 2000 м над рівнем моря і займає площу близько 100 га. Припускають, що городищу більше 4 тисяч років.

"Місцеві жителі знали, що на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря є якась стара фортеця, яку давно засипало ґрунтом. Коли я прийшов подивитися на це місце, виявив лише великий пагорб. Але, розглянувши все навколо і вивчивши, я прийшов до висновку, що це, швидше за все, п'ятикупольний храм вогню", - сказав учений.

Руїни обсерваторії в Кароні
Руїни обсерваторії в Кароні
Фото: АН РТ

За 7 років розкопок на городищі були знайдені фрагменти храму вогню. Також знайшли храм води, два храми вітру, вітряк, великий майданчики для гри в поло (чавгонбозі), адміністративні і житлові будівлі.

Храми належали адептам зороастрізму. Також фортеця була однією з найбільших гірських резиденцій місцевих правителів.

"До Х століття після Р.Х. тут сповідувався зороастризм, про що свідчить не тільки вівтар оташкад, але і найдавніша в світі кам'яна підставка, на якій лежала священна книга Авеста", - розповів Юсуфшо Якубов.

Карон перестав існувати в XV столітті. Жителі покинули його через виснаження водних ресурсів. Для повного вивчення історії міста знадобиться ще як мінімум півтора-два десятиліття досліджень.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці