В Одесі запрацювала регіональна комісія з реабілітації

21 серпня 2019 року відбулось перше засідання регіональної комісії з реабілітації при Одеській ОДА.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Під час першого засідання комісія обрала Голову – директора Одеського академічного центру МАН, представника Інституту національної пам'яті в комісії, Л. В. Ковальчук, заступника Голови — заступника начальника відділу використання документів, інформації, публікацій та зовнішніх зв'язків Державного архіву Одеської області С. А. Желяскова. Кандидатура секретаря комісії залишилась вакантною до вирішення питання про призначення ООДА технічного секретаря комісії.

Також до Одеської регіональної комісії ввійшли:

  • Гайдук Наталія Анатоліївна, консультант відділу правового забезпечення юридичного управління апарату Одеської обласної ради;
  • Желясков Степан Андрійович, заступник начальника відділу використання документів, інформації, публікацій та зовнішніх зв'язків Державного архіву Одеської області (заступник голови комісії);
  • Ковальчук Лідія Всеволодівна, к. ф. н., директор Одеського академічного центру Міжнародної академії наук (голова комісії);
  • Левченко Валерій Валерійович, к. і. н., доцент кафедри українознавства, історико-правових та мовних дисциплін Одеського національного морського університету;
  • Михайлов Валентин Миколайович, начальник відділу регіонального представництва в південних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
  • Резніченко Ольга Володимирівна, начальник архівного відділу управління режиму та технічного захисту інформації Головного управління Національної поліції в Одеській області, підполковник поліції;
  • Різників Олексій Сергійович, заступник голови Одеської обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих;
  • Сєрая Наталя Олександрівна, начальник архівного підрозділу Управління Служби безпеки України в Одеській області;
  • Синявська Олена Олександрівна, к. і. н., доцент кафедри історії України, заступник декана факультету історії та філософії з навчально-методичної роботи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;
  • Смірнов Володимир Олександрович, член Одеської громадської організації "Постраждалі від політичних репресій"
  • Шарнін Юрій Анатолійович, начальник управління підтримки обвинувачення в суді прокуратури Одеської області.

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».